Процес урбанізації та розвиток міст

Зростання числа міст і міського населення, тобто урбанізація, тісно пов’язаний з міграційними процесами.

Про урбанізації можна судити на підставі наступних фактів. Наприклад, на частку урбанізованих територій припадає 1% суші, на якій проживає більш 51,7% населення Землі і виробляється 80% валового внутрішнього продукту. На ті ж території доводиться до 80% викиду і скидання шкідливих відходів.

Урбанізація розглядається як наслідок науково-технічного прогресу і промислового виробництва, які в свою чергу тісно пов’язані з розвитком міст і міської інфраструктури. Урбанізація – історичний процес, який має великий вплив на формування суспільства, уклад життя, культуру і виробництво. Таким чином, урбанізація є невід’ємною частиною соціально-економічного розвитку людства.

Сучасна урбанізація, як соціально-економічне явище, має свої відмінні риси.

По-перше, в розвинутих країнах темпи зростання міського населення досягають максимальних величин. За наявними даними в 1900 році 14% населення світу проживало в містах. Цей показник в 1950 році виріс до 29%; в 1990 – до 45%, а в 2012 – до 51,7%.

По-друге, великі міста є центрами концентрації населення і виробництва, одночасно осередками науки і культури і пропонують населенню найширший спектр послуг. На початку XX століття в світі налічувалося 150 міст з чисельністю населення не менше 100000, в яких проживало 5% населення Землі. На початку 90-х років минулого століття кількість міст з населенням 100000 і більше осіб збільшилася до 2500, а в 2012 році ця цифра підскочила до 4000. В даний час у великих містах проживає від 35 до 40% населення Землі.

В окрему групу виділяються міста з населенням в 1000 000 і більше осіб. На початку XX століття в світі налічувалося 10 «міст-мільйоні-рів», в 80-х роках минулого століття – більше 200, а в 2012 році їх число перевалило за 450. У даній групі міст особливу когорту складають «супергорода» (з населенням 5000000 і більше осіб). У 90-х роках XX століття налічувалося 30 суперміст, а в 2012 – 55. В даний час в суперміст проживає 10% населення Землі.

По-третє, характерна риса сучасної урбанізації – стрімке розширення міських територій. Розширення міст породжує міську агломерацію. Як правило, центрами агломерацій є столичні міста, великі промислові центри і найважливіші морські порти. До числа великих міських агломерацій відносяться Токіо, Бостон-Вашингтон, Чикаго-Пітсбург, Лондон-Ліверпуль, Сан-Дієго, Сан-Франциско, Мехіко, Сан-Паулу, Нью-Йорк і Колката (Калькутта). Міські агломерації зустрічаються в середній течії Рейну. У кожному з перерахованих вище міст проживає від 12,5 до 55 млн. Чоловік.

Розширення і злиття міських агломерацій призводить до появи зон урбанізації або мегаполісів. Прикладами великих мегаполісів можуть служити Токіо, Босваш, Сансан, Чипитс. У кожному з перерахованих вище міст проживає від 16 до 30 млн. Чоловік.

Урбанізація, як і будь-який процес, має свої характерні риси. За ступенем урбанізації держави світу можна розділити на три групи:
1. високоурбанізовані держави, де на частку міського населення припадає не менше 50% населення.
2. Среднеурбанізірованние держави, де на частку міського населення припадає від 25% до 50% населення.
3. Нізкоурбанізірованние держави, де на частку міського населення припадає менше 25% населення. Треба зауважити, що в наше традиційне уявлення про державу не вписуються так звані міста-держави (Сінгапур, Монако, Науру), де сільське населення, як таке, відсутня. Крім того, із загального уявлення про урбанізацію випадають такі держави, як Аргентина, Бельгія, Ісландія, Ізраїль, Кувейт, Мальта, Катар, Сан-Марино, Уругвай, Венесуела, де на частку міського населення припадає від 90% до 100% населення країни.

Низька ступінь урбанізації властива Афганістану, Камбоджі, Еритреї, Кенії, Малаві, Непалу, Нігеру, Папуа-Нової Гвінеї, Шрі-Ланці, Свазіленд, Уганді. У центрах урбанізації найбільш гостро відчувається екологічна проблема.

Слід зауважити, що від урбанізації розвинених країн страждають слаборозвинені країни, які через фінансову скруту не в змозі впоратися самотужки з охороною навколишнього середовища.

Посилання на основну публікацію