Природно-рекреаційні ресурси та їх види

Природно-рекреаційні ресурси-об’єкти та явища природи, які можна використовувати в цілях відпочинку, туризму і лікування. Як видно з визначення, цей вид ресурсів виділяється не за особливостями походження, а за характером використання. Головними формами таких ресурсів є»зелені зони»навколо великих міст, заповідники, національні парки. Ці території особливо піддані впливу людського суспільства і вимагають до себе особливої уваги і охорони. Заповідниками вважається природна територія (або акваторія), повністю виключена з господарського використання для охорони та вивчення природного комплексу в цілому. Одним з основних завдань заповідників є збереження природних ландшафтів, типових або унікальних для даної території. Більш ліберальної формою охоронюваних територій є заказник, де постійно або тимчасово заборонені тільки окремі види господарської діяльності. Зазвичай він створюється для охорони одного чи багатьох видів тварин або рослин: забороняються збір рослин, мисливство, лов риби на кілька років або на певний сезон, різні для різних видів тварин і рослин. Наступним видом території, що охороняється є національні парки. У світовій практиці широко використовується організації таких територій, де на малопорушених ландшафтах поєднуються завдання охорони природи і контрольованого відпочинку, найчастіше пізнавального туризму. Зазвичай в національних парках є унікальні природні та інші об’єкти. У деяких допускається ведення сільського господарства для місцевих потреб. Перший у світі Єллоустонський національний парк був створений в США в 1872 р. Найбільші за площею національні парки розташовані в Гренландії, Бостване. Канаді, Монголії і на Алясці. Всього в світі налічується більше 2,5 тис. великих заповідників, резервантом, природних і національних парків. Вони займають площу понад 4 млн. км2, або 2,7 % земної суші.

Природно-рекреаційні ресурси
Природно-рекреаційні ресурси

В даний час поряд з розглянутими територіями почали виділяти пам’ятки природи, під якими розуміють визначні ділянки території або акваторії з охоронюваним ландшафтом (озеро, заплава, гай рідкісних дерев і т.д.) або окремий охоронюваний природний об’єкт (водоспад, печера, унікальне дерево і т.д.).

Іноді спільно з природно-рекреаційними територіями, розглядають культурно-історичні пам’ятки-пам’ятки історії, археології, архітектури, мистецтва. Тоді говорять про рекреаційні ресурсах в широкому розумінні цього слова. Прикладами культурно-історичних пам’яток світового значення можуть бути Московський Кремль, Петродворец під Санкт-Петербургом, Вестмінстер в Лондоні, Версальський палацово-парковий комплекс під Парижем, Колізей в Римі, Акрополь в Афінах, піраміди єгипетських фараонів під Каїром, гробниця Тадж-Махал в індійському місті Агра (Індія).

Проблемами рекреаційних ресурсів займається рекреаційна географія, яка вивчає географічні закономірності діяльності людини поза робочого часу: відпочинку або оздоровлення. З рекреаційними ресурсами пов’язаний такий вид людської діяльності, як туризм, який особливо сильно розвинений в таких країнах, як Італія, Іспанія, Франція, Швейцарія, Болгарія, Чндія, Мексика, Єгипет та ін У цих країнах багаті природно-рекреаційні ресурси поєднується з культурно-історичними пам’ятками.

Посилання на основну публікацію