Природні умови Північно-східного району України

Тектонічна будова: тектонічні структури Східно-Європейської платформи: Дніпровсько-Донецька западина. Воронезький масив, Українська, кристалічний щит.

Рельєф: Придніпровська низовина, відроги Середньоросійської (висота до 237 м) і Донецькій височин.

Клімат: дві кліматичні області – атлантико-континентальна (основна частина) і континентальна (південний схід району). Зима порівняно холодна (середні температури січня -8, -6 ° С). Літо тепле, на півдні – спекотне (середні температури липня +18, +21,5 ° С). Кількість опадів становить 450-600 мм / рік.

Водні ресурси: 383 річки довжиною понад 10 км кожна. Щільність річкової мережі від 0,1 до 0,5 км / км2.

Басейн Чорного моря – Дніпро з притоками Десна, Сула, Псел, Ворскла, Оріль, Самара та ін; басейн Азовського моря – Сіверський Донець з притоками Великий Бурлук, Уди, Мжа, Берека, Оскол і ін.

У районі налічується понад 76 водосховищ. Найбільш великі з них: Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Краснооськольськоє, Печенізьке. У долинах великих річок поширені озера заплавного походження.

Кількість водних ресурсів у Харківській області складає 1500 – 2000 млн. М3 / рік, у Полтавській – 1500-2000 млн. М3 / рік, у Сумській – 2000-2500 млн. М3 / рік. Водоспоживання в Харківській області становить 500-1000 млн. М3 / рік, у Полтавській – 250-500 млн. М3 / рік, у Сумській – менше 250 млн. М3 / рік.

Грунтово-рослинний покрив: північ – дерново-підзолисті ґрунти під змішаними лісами (дуб, сосна, липа, клен, ясен); центральна (лісостепова) частина – чергування сірих лісових грунтів, опідзолених чорноземів під широколистяними лісами (дуб, клен, липа) з типовими чорноземами під степовою рослинністю (ковила, типчак, тонконіг, конюшина, шавлія та ін.); південна (степова) частина – чорноземи звичайні під різнотравно-типчаково-ковилового степу і байрачними лісами (берест, чорний клен, дуб, липа, ясен). Степова рослинність збереглася тільки на схилах балок. Охороняється 33 виду реліктових та лікарських рослин (страусине перо звичайне, костриця висока, цибуля ведмежа, первоцвіт весняний, звіробій, валеріана, аїр болотний та ін.).

Під лісами зайнято 11,9% території району (995,2 тис. Га).

Тваринний світ: 61 вид ссавців, 300 – птахів, 40 – риб, 11 – плазунів, 11 – земноводних.

Ссавці: рись, лось, свиня дика, вовки, лисиці, заєць-русак, білки, куниці, тхори, норка та ін. З рідкісних видів – байбак і земляний заєць великий.

Птахи: лунь болотяний, куріпки, перепела та ін.

Риби: мінога українська, лин, коропи, щуки, соми, карасі тощо.

Акліматизовані: плямистий олень, зубр, бобер.

Рекреаційні ресурси: мальовничі ландшафти, водні об’єкти, джерела мінеральних вод («Миргородська», «Березовська»). У районі 45 санаторіїв і 11 будинків відпочинку. Відомі курорти: Полтавська область – Миргород, Харківська – Березівське і Рай-Оленівка.

Природоохоронні території: 472 території та об’єкти природно-заповідного фонду (загальна площа 72,7 тис. Га).

Об’єкти державного значення: відділ Українського степового заповідника – Михайлівська Цілина, 23 заказники (Бурлукських, Катеринівську, Великоселецьке, Гракове, Куквінскій, Плехівська, Солоне; ландшафтні – Ольховщінскій, Червонобережжя, Дейманівський, Старогутський, Середньосеймський, Шалигинський; ботанічні – Малоперещепинська, Банний Яр; орнітологічні – Міхновський, Журавлиний; гідрологічні – Андріяшівсько-Гудимівський, Бакирівський, Біловодський, Хухрянський, лісовий – Великий Бір; 3 пам’ятки природи (Парасочское урочище, Боромля і Шелехівська озеро), Харківський ботанічний сад, Харківський зоопарк, Устимівський дендропарк, 27 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва (Краснокутський, Наталіївський, Старомерчанський, Шарівський та ін.).

Об’єкти місцевого значення – 156 заказників, 183 пам’ятки природи, 21 парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва, 59 заповідних урочищ.

Посилання на основну публікацію