Принцип актуалізму

Чому ми віримо, що круговорот речовини порід – це реальність, а не просто цікава ідея? Та тому, що реальність його доводиться наступним фактом. Який би континент ми ні стали досліджувати, ми знайдемо на ньому породи, що відповідають кожній фазі кругообігу, і породи, що представляють собою проміжні градації між фазами. Далі ми знаходимо приклади всіляких переходів з однієї фази в різні інші, минаючи проміжні стану. Нарешті, ніким ніколи не були виявлені породи, які не можна було б зіставити з будь-якої фазою циклу. Таке доказ, що базується на твердо встановлених фактах про будову порід, вперше було покладено в основу загальної концепції в 1795 р Її розробив шотландець на ім’я Джеймс Хаттон, який написав книгу, в якій вперше була висунута ідея кругообігу порід. Це – класична праця з історії Землі, і його основні положення ніколи не були спростовані. Хаттон вважав, що земна кора, утворена гірськими породами, подібна старому клаптикового ковдрі, що складається з зшитих разом клаптиків різних тканин. Різні маси порід всіляких форм і розмірів і самого різного віку в більшості своїй є залишками масивів, які займали колись значно більшу площу. Приєднуючись один до одного, вони утворюють безладний малюнок, створений в результаті підняттів, опускань, впроваджень магми і дії ерозії, якому піддавалися породи. Кожен масив складається з речовини, яке утворилося з давніших порід або шляхом ерозійної переробки, сортування і перевідкладення у вигляді шарів на поверхні Землі, або в результаті нагрівання і перемішування глибоко в товщі земної кори.
Якщо ми віримо в те, що круговорот речовини порід дійсно відбувається, ми повинні повірити і в те, що протягом часу, рівного віку найдавніших з відомих нам порід, який вимірюється мільярдами років, зовнішні і внутрішні процеси створювали і руйнували гірські породи точно так ж, як вони роблять це зараз. Якби протягом історії Землі відбулися помітні зміни в ході процесів, тобто зміни фізико-хімічних законів, керуючих даними процесами, то відповідно до цього стародавні породи повинні були б відрізнятися від молодих. Однак вони абсолютно такі ж.
На цьому грунтується розроблений на початку XIX ст. принцип, який містить два положення. По-перше, закони природи залишалися незмінними протягом більшої частини (якщо не всієї) геологічної історії. По-друге, протягом всієї історії Землі діяли ті ж самі процеси, що й зараз, і швидкість їх коливалася в тих же межах, що і швидкість сучасних процесів. Таким чином, ми вивчаємо сьогодення, щоб зрозуміти минуле. Уважно досліджуючи породи будь-якого віку, ми можемо визначити процеси, які створили їх, і на цій підставі реконструювати існуючі тоді умови і події, що відбувалися в той час і в тому місці, де формувалися ці породи. Такий принцип актуалізму. Він відкриває нам шлях до відновлення історії Землі, бо що таке історія, якщо не картина мінливих умов середовища і подій минулого? Поки не зрозуміли цей принцип і концепція циклів, на якій він заснований, людина не розумів історії Землі. Він брав надприродні легенди за пояснення того, що відбувалося в минулому. Багато хто на Заході вірили, що Земля була створена в точності так, як про це написано в Старому Завіті. На Сході існували інші легенди. Тільки в XIX в. люди зрозуміли, що земна кора – це справжня книга, в якій записана історія Землі, а шари порід – сторінки цієї книги. І тільки в XX ст. був створений календар, що відповідає даній книзі і вказав дійсне час багатьох подій в історії Землі і живих організмів. Виникнення цього календаря стало можливим завдяки використанню радіоактивності для встановлення віку порід.
Тепер ми можемо почати перегортати сторінки книги з історії Землі, більш пильно вдивляючись в деталі. Після того як ми дізнаємося, яким чином був встановлений вік порід, ми розглянемо зовнішні процеси і характеристики порід, які вказують на умови їх накопичення. За допомогою цих характеристик ми зможемо потім простежити еволюцію літосфери і біосфери в часі.

Посилання на основну публікацію