Полтавська область

Загальний опис

Полтавська область знаходиться в центральній частині України. Регіон має кордони відразу з декількома іншими областями. Область межує з Кіровоградською і Дніпропетровською областями на півдні, з Черкаської на заході, з Київської – на північному заході, а з півночі знаходяться кордону Сумської та Чернігівської областей. На сході Полтавська область підходить впритул до Харківської, з якої вона була виділена в 1937 році.

Адміністративно-територіальне утворення налічує 25 районів, 15 міст, 21 селищ міського типу та майже дві тисячі сіл. Найбільшим адміністративним центром регіону є місто Полтава (населення 315 тисяч чоловік), інші міста – значно менше за масштабом (найбільшими в області є Кременчук, Лубни, Комсомольськ, Миргород, більш дрібні – Гадяч, Глобине, Зіньків, Гребінка, Карлівка, Лохвиця, Кобеляки, Пирятин, Шишаки, Червонозаводське, Хорол).

Кількість населення, що проживає тут, складає приблизно півтора мільйона осіб, і майже половина з них проживає в сільській місцевості. За даним показником регіон займає 12-е місце в рамках країни. Переважна нація тут – це українці, друге місце за чисельністю займає російське населення. Територія Полтавського краю займає сьоме місце в країні за площею, в кількісному вираженні це становить 28,8 тисяч квадратних кілометрів. За площею її можна порівняти з територією деяких європейських країн, таких, як Бельгія або Албанія. Загальна площа земельних ресурсів краю становить 2,8 мільйона гектарів, з яких близько 78% припадає на землі сільськогосподарського призначення.

Природа області

Природа Полтавщина має достатній економічний потенціал. Вивчення мінеральних і інших природних ресурсів краю проводилося ще в 19-му столітті. Сьогодні по ряду показників регіон займає одні з провідних позицій в Україні. У великих обсягах видобувається тут залізна руда, також є великі родовища нафти і газу (в області здійснюється видобуток і переробка цих корисних копалин до 40% від загальнокраїнного показника). У Миргороді знаходяться джерела мінеральних вод, видобуток і переробка яких дозволила регіону здобути популярність не тільки в рамках своєї країни – Миргородські джерела відомі далеко за межами України.

Розташована область на рівнинній просторі з переважними лесостепями, з них лісами зайнято незначна частина – всього лише одна двадцята частина. На території регіону основними типами лісових насаджень є широколисті масиви (в першу чергу дубові – діброви) і хвойні соснові ліси (бори). Велика частка грунтів представлена ​​родючими чорноземами. Грунти цієї місцевості формувалися в помірному кліматі з оптимальним ступенем вологості.

Рельєф краю представлений, в основному, хвилястими рівнинами, які розчленовуються долинами майже 150 річок на вододільні плато. Розташовується регіон здебільшого на лівобережжі басейну Дніпра. Найбільш горбистій є південно-східна частина Полтавщини.

На місцевий клімат великий вплив робить перенос повітряних мас з північної частини Атлантики. В цілому погода тут не відрізняється від центрально-української.

Водою покрито всього близько 5% всієї території Полтавського краю, вся річкова система регіону сформувалася ще в кінці льодовикового періоду. Є безліч озер і невеликих річок. За обсягом місцевого стоку вод область займає 12-е місце в Україні. Для того, щоб уникнути втрати вод в період весняного паводку, побудована майже сотня штучних водойм, в тому числі і 68 водосховищ.

Тваринний світ

Тваринний світ водно-болотних рослинних угруповань Полтавщини є досить специфічним. По берегах всіх водойм водяться численні озерні жаби, звичайні і водяні вужі. Широко представлені в галузі водних ресурсів птиці: велика очеретянка білокрила і чорна крячки, качка, лиска, водяна курочка. Болота населені рудими цаплями, також присутні колонії сірих чапель. Тут широко представлені берегові ластівки, журавлі, білі плиски, щурки, сірі гуси, луні очеретяні, синьошийка. Рослинний світ регіону налічує близько двох тисяч видів різних видів рослин, з них до Червоної книги України занесено понад сотню.

Фауна Полтавської області за останні сто років зазнала значних змін. Види тварин, характерні для цього регіону, зникли. Це, перш за все, степові бабаки, полівки, канюки, тетерева. Окремі види тварин, навпаки, пройшли успішну акліматизацію. Це такі види, як: лось, олень, свиня дика, лань, єнот уссурійський, ондатра, білий амур. Більше сотні видів представників тваринного світу належать до списків Червоної книги України. На території області є досить мисливських угідь, в яких офіційно дозволено полювання на таких тварин, як косуля, лисиця, вовк, лось, олень, кабан, заєць, качка.

Пам’ятки області

Індустрія туризму, курортної справи і рекреаційної діяльності в Полтавській області має хороший потенціал. Екологічна чистота регіону, сприятливі кліматичні умови, достаток природних ресурсів, мальовничі ландшафти дозволяють залучати сюди певну кількість мандрівників щорічно. Безліч цілющих джерел з мінеральними водами дозволило розмістити тут бази відпочинку, пансіонати, туристичні комплекси. Найвідомішими з них є такі курорти, як Гадяч, Ліщинівка і Миргород. Перші два комплекси являють собою типові лісові курорти, а Миргород – це рівнинний лісостеповій курорт, бальнеологічний і грязьовий. Завдяки великій кількості сіл, поштовх розвитку отримав зелений (сільський) екотуризм.

Потреби автотуристів також задоволені досить, оскільки по області створено розгалужену мережу заправок, сервісних станцій, магазинів. Національними туроператорами активно розробляються нові маршрути «Намисто Славутича», «Дзвони Собору», «Чумацькими шляхами Полтавщини», «Екологічна стежка».

Історико-культурна спадщина Полтавського краю представлено безліччю пам’ятних об’єктів, в числі яких: державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви», пам’ятник Української пісні, музей-заповідник М.В. Гоголя (село Гоголівка), щорічний Сорочинський ярмарок.

В Опішні знаходиться Національний музей-заповідник українського гончарства, заснований в середині 1980-х років. Сам населений пункт має досить поважний вік (вперше згаданий в історичних джерелах в 12-м столітті, а перші поселення тут з’явилися три тисячоліття тому), і він неофіційно вважається гончарною столицею України. Музей-заповідник має дві експозиції – під відкритим небом і виставковий зал.

У Лубенському районі знаходиться Мгарський Спасо-Преображенський монастир, заснований на початку 17-го століття. Поруч з ним знаходиться відома природна пам’ятка – курган Зажури, з якого відкривається цікавий панорамний вид на монастир. У 1990 році на кургані був споруджений Меморіал «Голодомор-33».

Посилання на основну публікацію