Положення і роль ЗМІ в Японії

В Японії налічується близько 1 500 газет і періодичних видань, в тому числі 400 щоденних і 20 виходять в Токіо. Є 200 газет національного рівня, найвідомішими з них є: Еміурі сімбун, Майніті сімбун, Асахі сімбун, Санкей сімбун, Ніхон Кейдзай сімбун.

Сучасна японська газетна індустрія відображає характер японського бізнесу в цілому: колосальні загальнонаціональні газетні організації є медіакорпорації. На додаток до продукції провідних медіакорпорацій, орієнтованих на ознайомлення публіки з новинами так званого «загального інтересу», в країні є безліч локальних і спеціалізованих газет і журналів. За характером читацької аудиторії японські щомісячні журнали, сумарний тираж яких перевищує 2 мільярди прим., Підрозділяються на: дитячі (27%), популярні (17%), для сім’ї (9,1%), жіночі журнали загального призначення (7,2% ) і так далі, а тижневики з сумарним тиражем майже 2 мільярди прим. на: журнали загального призначення (31%), популярні (28%), дитячі (25%), жіночі (15%). За даними на 2000 рік, в Японії тираж щоденних газет на 1 000 осіб населення становить 569,69 газети (найбільш високий показник в світі).

В країні існує розвинена мережа державних радіостанцій, слухачами якої є більшість населення країни.

Система японського телерадіомовлення складається з корпорації NHK ( «Ніппон Хосо Кека») і комерційних компаній. NHK належать 2 телевізійні канали (один з них освітній), 2 канали супутникового зв’язку, 2 середньохвильових радіоканалу (один з них також освітній), один УКХ (FM) канал. Крім того, NHK обслуговує розгалужену мережу закордонних телерадіомовлення.

За даними за 2000 рік, в Японії налічувалося 132 комерційні телекомпанії. У п’ятірку лідерів серед комерційних каналів входять: NTV (перша комерційна студія, основний власник акцій – концерн «Еміурі»); TBS (в її мережі входять 28 телевізійних компаній); TV Tokyo (об’єднує 5 телестанцій); FT (є найбільшою комерційною телерадіомовної компанією Японії; в системі її мовлення – 37 радіостанцій з щоденною аудиторією, що перевищує 96 мільйонів чоловік, 27 телевізійних каналів в Японії і 20 за кордоном); TVAsahi (в її мережі входять 22 телестанції місцевого і 20 станцій зарубіжного мовлення).

У Світовому рейтингу свободи преси – 2004 Японія займає 42-е місце (10,0 балів). Для порівняння: в 2003 році Японія перебувала в рейтингу на 45-му місці (8,0 балів), в 2002 – на 28-му місці (7,50 бала).

У рейтингу «Свобода преси 2005», підготовленому Freedom House, Японія займає 40-е місце (вільні ЗМІ).

Таким чином, засоби масової інформації в Японії представлені досить широким спектром друкованих видань, радіостанцій і телевізійних каналів, які мають значний політичний вплив. Особливо наголошується, що доступ на інформаційний простір Японії утруднений для іноземців (як журналістів, так і телерадіомовних корпорацій) і для невеликих японських ЗМІ, які не беруть участі в діяльності прес-клубів (кися курабье), а саме цей простір досить монополізувати.

Посилання на основну публікацію