Положення і роль ЗМІ в суспільстві Китаю

Згідно політичної лінії КПК, ЗМІ в Китаї виконують функції інформування, освіти, соціального контролю, мобілізації мас і пропаганди. У 1986 гооду Генеральний секретар КПК Ху Яобан проінструктував, щоб 80% висвітлення ЗМІ акцентували на досягненнях модернізації і лише 20% на невдачах.

У Китаї функціонують такі найбільші видання загальнонаціонального масштабу: «Гуанмін жибао» (щоденне видання, присвячене питанням науки, культури і освіти; тираж – 6 мільйонів), «Женьмінь жибао» (щоденне видання КПК, тираж – 3 мільйони), «Гунжень жибао» (щоденне видання, присвячене робочим; тираж – 2,4 мільйона), «цзінцзо жибао» (щоденне економічне видання, тираж – 1,5 мільйона), «Чжунго цінняньбао» (новини китайської молоді, тираж – 1 млн), «Нунмінь жибао »(щоденне видання, присвячене сільському господарству; тираж – 1 мільйон),« Цзефанцзюнь бао »(щоденне видання НВАК, тираж – 800 тисяч). Також видаються: «Наньфан жибао» (щоденне видання Південного Китаю, пров. Гуандун, тираж – 1 мільйон), «Цзефан жибао» (щоденне видання Шанхайського муніципального комітету КПК, тираж – 1 мільйон), «Бейцзін ваньбао» (вечірні новини Пекіна, тираж – 800 тисяч), «Бейцзін жибао» (щоденне Пекінське видання, тираж – 700 тисяч), «Лаован / Outlook» (авторитетне видання на кит. і англ. мовами, тираж – 450 тисяч), «China Daily» (щоденне видання на англ. мові, тираж – 300 тисяч).

Також ЦК КПК видає двічі на місяць «Хунци» (Червоний Прапор), в якому дає тлумачення сучасної політичної теорії, марксистської ідеології, партійної лінії. Держрада тричі на місяць видає бюлетень «Гоуюань гунбао».

У 1984 році поштові відділення Китаю щодня розповсюджували 734 різні газети загальним тиражем 112,9 мільйонів, або 1 газета на 8 осіб. У 2000 році в Китаї було зареєстровано 909 щоденних видань, що виходять тиражем 75 603 000, або 59 газет на 1 000 осіб населення. Також було зареєстровано 1 098 неежедневних видань, що виходять тиражем в 103 284 000, або приблизно 81 газета на 1 000 осіб.

Крім того, в Китаї випускаються видання для внутрішнього службового користування обмеженим тиражем. Так, видання «Цанькао цзиляо» поширюється серед 1 000 відповідальних працівників вищого рівня. Видання «Цанькао Сяосю» (в розширеному варіанті), що містить закордонні статті про Китай, також поширюється серед обмеженого кола осіб.

Основним джерелом внутрішніх і єдиним джерелом зарубіжних новин для китайських газет і радіо є інформаційне агентство «Сіньхуа» (Новий Китай). Це урядове агентство має мережу кореспондентів за кордоном, активно співпрацює із зарубіжними інформаційними агентствами, для чого користується орендованим міжнародним телекомунікаційним супутником. Іншим великим інформаційним агентством є «Чжунго сіньвенипе».

Центральна Народна Мовна Станція підпорядковується Міністерству радіо, кіно і телебачення. Працюють Китайське Національне Радіо і Китайське Центральне Телебачення.

У всесвітньому рейтингу свободи преси міжнародної неурядової організації «Репортери без кордонів» Китай в 2008 році зайняв 167-е місце (85,50 балів) з 173, в 2007 році – 163-е місце (89,00) з 169, в 2006 році – 163-е місце (94,00) з 168, в 2005 році – 159-е місце (83,00) з 167, в 2004 році – 162-е місце (92,33) з 167, в 2003 році – 161 -е місце (91,25) з 166, в 2002 році – 138-е місце (97,00) з 139.

Ст. 35 конституції КНР гарантує свободу слова, однак інші статті конституції підпорядковують політичні і громадянські права інтересам держави.

У Китаї діяльність ЗМІ знаходиться під жорстким контролем Центрального департаменту пропаганди КПК. Цей контроль підкріплюється цілим комплексом обмежень в законодавстві, в тому числі кримінальному. Часто працівники ЗМІ переслідуються за законом, іноді ЗМІ взагалі закривають. Всі ЗМІ в Китаї належать державі, проте існують на доходи від реклами після комерціалізації їх діяльності.

Широко практикуються цензура і самоцензура. Так, не отримали належного висвітлення президентські вибори 2004 року в Тайвані, мирна демонстрація 2,5 мільйонів чоловік проти загрози вторгнення збройних сил КНР.

Значно обмежена свобода користування мережею Інтернет (введена відносно ефективна система інтернет-цензури, арештам піддаються так звані інтернет-дисиденти).

Посилання на основну публікацію