Положення і роль ЗМІ в США

Засоби масової інформації займають важливе місце в житті США.

Роль друкованої преси, колись лідирувала на ринку ЗМІ, знижується рік від року в першу чергу під тиском телебачення та Інтернету. У США існують дві загальнонаціональні газети: «ЮЕсЕй Тудей» (USA Today, більше 2,28 мільйонів екз.) Та «Уолл Стріт Джорнал» (Wall Street Journal, більше 2 млн прим.); ще дві регіональні газети поширюються по всій країні – «Нью-Йорк Таймс» (New York Times, більше 1 мільйона екземплярів.) і «Вашингтон Пост» (Washington Post; понад 670 тисяч примірників.). Найбільшим впливом з «великої четвірки» користуються «Уолл Стріт Джорнал» і «Нью-Йорк Таймс». Великими регіональними виданнями є «Лос-Анджелес Таймс» (Los Angeles Times; понад 770 тисяч примірників.), «Нью-Йорк Дейлі Ньюс» (New York Daily News, більше 700 тисяч екземплярів.), «Нью-Йорк Пост» (New York Post; понад 700 тисяч примірників.), «Чикаго Трибюн» (Chicago Tribune; понад 500 тисяч примірників.), «Х’юстон Кроникл» (Houston Chronicle; близько 500 тисяч примірників.). Щодня в США виходить більше 1 400 газет загальним тиражем близько 45 мільйонів екземплярів. Кількість щотижневих газет становить понад 6 200 найменувань. Значною популярністю в США користуються щотижневі новинні журнали, серед яких провідними є «Тайм» (Time, більше 3 мільйонів примірників.), «Ньюсуїк» (Newsweek, більше 3 мільйонів примірників.) І «ЮЕс Ньюс енд Уорлд Ріпорт» (US News and World Report, більше 2 мільйонів екз.). Тиражі газет і журналів постійно скорочуються.

Ринок телебачення в США децентралізований і контролюється великими мовними корпораціями – «Ен-бісі» (NBC), «СіБіЕс» (CBS), «ЕйБіСі» (ABC), «Фокс» (Fox), «СіЕнЕн» (CNN), «Блумберг »(Bloomberg),« Діскаве-ри »(Discovery). Регулюванням і ліцензуванням ринку телебачення займається Федеральна комісія із зв’язку (ФКС). За даними ФКС, 99% домогосподарств в США мають принаймні один телевізор.

Розвиток телебачення сильно потіснило радіомовлення, хоча ті ж «ЕнБіСі», «СіБіЕс», «ЕйБіСі» починали саме як радіокомпанії. На початок 2008 року, за даними ФКС, в США налічувалося 4 776 АМ-радіостанцій, 6 390 FM-радіостанцій і ще 2 892 освітні FM-радіостанції, не рахуючи 831 малопотужної радіостанції, що віщає в FM-діапазоні.

Американські ЗМІ – новинні видання, телекомунікаційні мережі та радіостанції – активно розвивають власні інтернет-портали і ведуть мовлення через Інтернет.

Низьке місце США в рейтингу в 2005-2008 роках визначалося напруженими відносинами між пресою і адміністрацією Дж. Буша-молодшого в контексті проблем національної безпеки. Різке невдоволення міжнародного журналістського співтовариства викликало прагнення влади адміністративними методами обмежити критику війни з тероризмом, небажання визнавати право на таємницю журналістських джерел, а також переслідування журналістів при небажанні цю таємницю розкрити. Основною причиною падіння рейтингу в 2011 році називають жорстку політику влади щодо затримання журналістів, які висвітлюють акцію «Захопи Уолл-стріт».

У рейтингу свободи преси американської неурядової організації «Фрідом Хаус» (Freedom House) у 2011 році США характеризувалися як країна з вільною пресою.

В цілому США є країною інформаційного плюралізму та вільної преси, що гарантовано конституцією країни. Американські журналісти не бояться піднімати гострі питання і ставити під сумнів дії адміністрації (в тому числі з питань війни з тероризмом, військових операцій в Іраку і Афганістані і ін.).

Одним із значущих подій в сфері обміну інформацією стала спроба прийняти законопроекти PIPA (Protect Intellectual Property Act, внесений до Сенату 12 травня 2011 року) і SOPA (Stop Online Piracy Act, внесений до Палати представників 26 октября 2011 года), спрямовані на захист інтелектуальної власності і боротьбу з «піратством», тобто нелегальним розповсюдженням авторських матеріалів через Інтернет. Від усіх подібних заходів законопроекти відрізняла також можливість контролювати інтернет-сайти, які не перебувають під юрисдикцією США, вилучати власність до закінчення розслідування і виявлення винних, а також жорсткі санкції у вигляді тюремного ув’язнення. Так як ці акти дозволяли владі активно втручатися в інформаційну політику багатьох інтернет-сайтів і диктувати їм свої умови, це викликало хвилю протесту. На кілька днів багато інтернет-сайти припинили роботу, почався саботаж мережевих ресурсів, які виступають на підтримку законопроектів, у багатьох державах перед посольствами США проводилися масові акції протесту. Результатом цих дій стало відкладення розгляду законопроектів на невизначений термін. Замість цього була висунута альтернатива у вигляді законопроекту OPEN (Online Protection & Enforcement of Digital Trade Act, внесений до Палати представників 18 січня 2012 року), до якого громадськість поставилася більш лояльно.

Посилання на основну публікацію