Положення і роль ЗМІ в Румунії

Конституція Румунії гарантує свободу слова і вирази (ст. 30) і право громадян на отримання інформації (ст. 31). При цьому діє норма, згідно з якою громадські та приватні ЗМІ зобов’язані надавати громадянам «достовірну інформацію». Дифамація (поширення недостовірних або наклепницьких відомостей) про країну і народ, заклики до національної, расової, класової або релігійної ненависті неприпустимі і караються законом. Цензура заборонена. Проголошується автономія громадського телебачення і радіо.

Роль ЗМІ та ступінь їх незалежності від держави зросли в міру розвитку демократичних інститутів. При цьому преса і телебачення стали важливим інструментом суперництва різних політичних сил, що також сприяло зростанню їх незалежності від влади та соціально-політичного впливу.

У 1990-х роках в Румунії виникло безліч друкованих видань. У 2002 році налічувалося 106 щоденних газет і близько 1,8 тисяч інших періодичних видань. Процес появи і зникнення друкованих ЗМІ динамічний, оскільки більшість з них працюють практично без прибутку через малої місткості рекламного ринку, високу конкуренцію і нестабільності аудиторії. Частка іноземного капіталу (в основному німецькі і швейцарські компанії) на ринку ЗМІ в цілому незначна. Відносно нова тенденція – концентрація медійних активів профільними приватними компаніями, а також поява на ринку ЗМІ великих підприємців, для яких він не є профільним.

До числа найбільших газет і журналів з багатотисячними тиражами відносяться: «Адеверул» (Adevarul), «Лібертатеа» (Libertatea), «Журналул Націонал» (Jurnalul National), «Роминія лібере» (Romania Libera), «Евеніментул Зілей» (Evenimentul Zilei ), «Капітал» (Capital) і ін.

У сфері телемовлення зберігається одна державна телекомпанія «ТВР» (TVR) з двома телеканалами «Роминія-1» (Romania 1) і «ТВР-2» (TVR 2). Приватні телеканали «Антена-1» (Antena 7), «ПРО-ТВ» (PRO-TV), «Прима ТБ» (Prima TV) охоплюють мовленням всю територію країни. Широко є кабельне телебачення.

У країні функціонують понад 100 радіостанцій, більшість з яких приватні.

До числа проблем ЗМІ, крім економічних, відносяться: поширеність самоцензури; протиріччя в законодавстві, що регулює діяльність ЗМІ (відповідні закони і, що більш істотно, урядові ордонанси часто приймаються без урахування думки ЗМІ); обмеження можливостей проведення журналістських розслідувань; політична ангажованість журналістів і власників ЗМІ тощо.

Посилання на основну публікацію