Положення і роль ЗМІ в Азербайджані

Згідно ст. 50 конституції, в Азербайджані гарантується свобода масової інформації. Забороняється державна цензура в засобах масової інформації, в тому числі у пресі. У 2000 році вступив в дію закон про ЗМІ, який містить положення про свободу слова, підтримку засобів масової інформації, регулює питання доступу до інформації та її поширення, захисту прав журналістів. Однак на практиці ЗМІ в Азербайджані стикаються зі значними перешкодами, що утрудняють їх діяльність.

У липні 2001 року президентським указом всім друкованим ЗМІ було наказано надавати інформацію з використанням латиниці, що призвело до різкого падіння тиражів. Під впливом міжнародних організацій, зокрема Ради Європи, влада зробила деякі кроки, що сприяють створенню незалежних ЗМІ. Так, в 2001 році була спрощена процедура реєстрації ЗМІ, усунуті заборони на рекламу і фінансування з боку спонсорів, органам виконавчої влади заборонялося закривати ЗМІ (це можливо тільки за рішенням суду). Проте представники незалежних ЗМІ Азербайджану і міжнародних організацій неодноразово заявляли, що стан в області свободи ЗМІ в країні залишається важким, на ЗМІ та журналістів здійснюється різноманітне адміністративний тиск. Азербайджанський комітет із захисту прав журналістів в різний час фіксував такі проблеми, серйозно обмежують діяльність незалежних ЗМІ: триваюча практика залякування, побиття, вбивств журналістів, недостатньо розвинене законодавство в галузі захисту прав на поширення і отримання інформації, домінування на медіаринку державних ЗМІ.

Більшість друкованих ЗМІ (налічується, за різними даними, понад 300 газет, але регулярно виходить близько 200) засновано суспільно-політичними об’єднаннями, юридичними і приватними особами. Найбільш помітними серед них є: щоденна газета «Азадлиг» (Azadliq), заснована партією НФА; офіційна державна газета «Азербайджан» (Azarbaycan); газета «Дзеркало» (російською та англійською мовами); газета правлячої партії «Єні Азербайджан» (Yeni Azarbaycan); заснована за участю лідера партії «Мусават» газета «Єні Мусават» (Yeni Musavat); урядова газета «Халг Газети» (Halq Gazeti); щоденна газета російською мовою «Ехо»; «525-я Газета» (525 Gazeti) та інші.

Найбільше охоплення аудиторії і території мовлення мають державний телеканал «АзТВ-1» (AzTVl) та Громадське телебачення iTV, створене в серпні 2005 року відповідно до умов, які прийняв на себе Азербайджан для отримання членства в Раді Європи, на базі державного телеканалу «АзТВ -2 »(AzTV2). На значну частину території країни віщають приватні телеканали: «ЕйЕнЕс ТВ» (ANS TV; перша приватна телекомпанія в Азербайджані), «Спейс ТВ» (Space TV), «Лідер ТВ» (Lider TV). Менший охоплення аудиторії у таких телеканалів, як «Азад Азербайджан» (Azad Azarbaycan-ATV), «Айгунь ТВ» (Аудіп TV), «Ленкаран ТВ» (Lenkaran TV), «Нахічевань ТВ» (Nakhichevan TV) та інші. У прикордонних з Росією і Іраном районах Азербайджану приймається сигнал центральних російських телеканалів ОРТ і РТР і іранського «Іран ТВ» (Iran TV). На території Азербайджану здійснюється ретрансляція передач турецької державної телекомпанії «ТРТ ТВ» (TRT TV).

Посилання на основну публікацію