Положення і роль ЗМІ Ізраїлю

Ізраїльські ЗМІ характеризуються ідеологічним, тематичним і мовним різноманіттям, відносною незалежністю від влади.

Домінуюче становище на ринку друкованих ЗМІ Ізраїлю займають кілька приватних видавничих груп, кожна з яких володіє власною багатотиражної щоденною газетою, яка розповсюджується по всій території країни.

Найстарша газета Ізраїлю – «Гаарец» (заснована в 1919 році) має репутацію респектабельного видання, орієнтованого на представників еліти суспільства, дотримується центристсько-ліберальної лінії. Газета «Едіот ахронот» орієнтується на масового читача, для неї характерний типово «таблоїдними» набір тем, доступний стиль подачі інформації, помітне оформлення. Серед івритомовних видань також користується популярністю газета «Маарів».

Особливе місце серед ізраїльських друкованих видань займає щоденна англомовна газета «Джерузалем Пост».

Характерною рисою преси Ізраїлю є її мовне розмаїття, наявність великої кількості видань, орієнтованих на представників різних етнокультурних анклавів ізраїльського суспільства. Сьогодні в Ізраїлі поруч із англо- і арабомовних пресою, що виходила на всьому протязі історії країни, публікуються газети російською, німецькою, французькою, польською, румунською, угорською та ін. Мовами. Подібні видання є важливим інструментом адаптації нових репатріантів до умов життя в Ізраїлі і одночасно служать джерелом інформації про те, що відбувається в «країні результату».

Центральною ланкою в системі електронних ЗМІ Ізраїлю є державне Управління теле- і радіомовлення, створене за зразком і подобою британської «Бі-Бі-Сі». Під контролем управління знаходиться Перший канал ізраїльського телебачення, кілька менших телеканалів і мережу радіостанцій «Коль Ісраель».

Найбільш рейтинговою телевізійною станцією Ізраїлю на сьогоднішній день вважається більш ліберальний недержавний Другий канал. Помітне місце серед електронних ЗМІ займає приватний 10 канал.

В кінці 2001 року почав мовлення російськомовний телеканал «Ізраїль Плюс». Окремо в ізраїльському телеефірі варто міжнародний супутниковий канал RTVT, який транслюється тут з 1997 року.

Державна радіомережа Ізраїлю включає радіостанції сімейства «Коль Ісраель», куди, зокрема, входять новинний канал «Решіт Бет» і радіостанція река, що веде мовлення переважно російською мовою, і армійську радіостанцію «Галею ЦАХАЛ», що користується великою популярністю у слухачів.

Інтернет відіграє все більш помітну роль на інформаційному просторі Ізраїлю. За часткою користувачів мережі Інтернет Ізраїль займає 7-е місце в світі.

Російськомовна преса веде свою історію з 1970-х років, з моменту появи газети «Наша країна». Сьогодні ринок російськомовних друкованих видань контролюють два конкуруючих об’єднання – «Новини тижня» і «Вести». «Новини тижня» вважаються самостійним концерном. «Вести» входять до видавничої групи «Едіот ахронот». «Вести» видають однойменну щоденну газету з численними тематичними і регіональними програмами. «Новини тижня» виходять раз на тиждень. У додатках публікуються дайджести російських газет «Комсомольська правда», «Известия», «Аргументи і факти». Сумарний тираж видань становить, за наявними відомостями, близько 70 тисяч примірників, в боротьбі за читача лідирує газета «Вести». Випускається більше десятка російськомовних тижневиків: «Глобус», «Луч», «Супутник». Спостерігається тенденція до зниження популярності російськомовних ЗМІ на тлі інтеграції «російської вулиці» в общеізраільскую політичне життя.

Для матеріалів власних кореспондентів російськомовних видань характерний «правий» ухил, особливо помітний при висвітленні теми близькосхідного врегулювання та інших актуальних міжнародних проблем, які зачіпають інтереси Ізраїлю. Російськомовну друк нерідко характеризує однобокий підхід до висвітлення подій в Росії і на пострадянському просторі, акценти на негативних явищах російської дійсності, критичний погляд на російську політику, в тому числі на Близькому Сході.

Посилання на основну публікацію