1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Географія
  3. Поділ і взаємодія гілок влади в Норвегії

Поділ і взаємодія гілок влади в Норвегії

Норвегія є конституційною монархією, що передбачає існування в політичній системі країни двох типів легітимності. Вищий орган законодавчої влади є виборним, формальний глава держави – монарх – отримує свою владу у спадок, а уряд відповідально як перед Стортингом, так і перед монархом.

Монарх пропонує кандидатури на посади міністрів, однак, оскільки їх твердження проходить в парламенті, фактично за формування уряду відповідає перемогла на виборах партія або коаліція. Уряд несе відповідальність перед Стортингом, причому парламент може винести вотум недовіри як всьому кабінету, так і будь-якого міністра окремо. Крім того, ст. 22 конституції передбачає можливість розпуску кабінету міністрів монархом, проте в сучасній Норвегії монарх цим правом фактично не користується.

Урядовці також несуть відповідальність за свою діяльність перед Державним судом (Судом імпічменту) – верховним судовим органом, який розглядає справи проти вищих посадових осіб держави. Разом з тим цей інститут на практиці не використовувався з 1930-х років.

Законодавчою ініціативою в Норвегії мають як законодавча, так і виконавча гілки влади, при цьому більшість законопроектів пропонується саме урядом.

Згідно ст. 78 конституції, монарх має право відхилити законопроект, прийнятий Стортингом, проте в сучасній Норвегії королівське право вето носить скоріше формальний характер. Королівське вето може бути подолане, якщо Стортинг три рази проголосує за прийняття раніше відхиленого монархом законопроекту.

Судова система Норвегії функціонує як незалежна гілка влади. Верховний суд має право анулювати прийняте Стортингом законопроект, якщо вважатиме, що він суперечить конституції.

Для Норвегії характерний високий рівень підзвітності виконавчої гілки влади законодавчої, хоча на практиці політичний курс країни визначає прем’єр-міністр.

Стортинг не може бути розпущений ні урядом, ні королем, що закріплено в конституції (про будь-якої можливості дострокового припинення повноважень парламенту в Основному законі не згадано). Ця особливість відрізняє Норвегію від інших європейських демократій.

ПОДІЛИТИСЯ: