Поділ і взаємодія гілок влади в Німеччині

У Федеративній Республіці Німеччина конституційно закріплений і реалізований принцип поділу влади на виконавчу, законодавчу і судову (ст. 20). Цей принцип, зокрема, реалізується завдяки різним джерелам формування гілок влади.

Глава держави – президент ФРН – обирається на свою посаду Федеральними зборами – особливим органом, що скликається саме для цієї мети і складається з усіх депутатів бундестагу і такого ж кількості делегатів від земельних парламентів (ландтагів). Кандидат на цю посаду повинен бути старше 40 років, і для обрання йому необхідно набрати 2/3 голосів Федеральних зборів. Термін перебування на посаді президента – 5 років, з можливістю одноразового переобрання. Зазвичай президент займає до свого обрання високу посаду в одній з провідних партій, однак на час перебування на посаді президента він призупиняє своє членство в партії, перебуваючи поза партійної політики, тим самим об’єднуючи політичну систему і сприяючи її стабільності.

Саме президент пропонує бундестагу кандидатуру на пост федерального канцлера (голови уряду), а потім, при позитивному голосуванні, стверджує його на цей пост. Однак насправді президент не впливає на процес вибору канцлера, оскільки кандидатом на цей пост стає лідер партії-переможниці на парламентських виборах партії або найбільшої партії в коаліції. Після того як федеральний канцлер затверджений, він формує уряд із членів партії-переможниці або з коаліції, яка обрала його на цю посаду. Кандидатури міністрів затверджуються федеральним президентом.

Якщо бундестаг не може дійти згоди щодо кандидатури канцлера (три голосування не виявляють переможця), то федеральний президент може розпустити бундестаг і призначити нові вибори. Крім того, бундестаг розпускається в разі, якщо він висловив недовіру канцлеру. Тоді призначаються нові вибори і за їх результатами формується нова правляча коаліція і обирається новий канцлер.

Правом законодавчої ініціативи в Німеччині мають федеральний уряд, депутати бундестагу і бундесрат (ст. 76 Основного закону). Міняти чи скасовувати прийняті закони може Федеральний конституційний суд.

У Німеччині найбільш сильним впливом володіє законодавча гілка влади (по суті, правляча коаліція), яка обирає федерального канцлера і визначає курс законодавчого процесу. Однак усталена система демократичного управління та відповідальність політиків перед суспільством гарантують захист від перекосу в сторону законодавчої влади. Крім того, традиційний, горизонтальний, принцип поділу влади в ФРН доповнений вертикальним, тобто поділом владних повноважень між федеральним центром і суб’єктами федерації, що також сприяє демократичному розподілу компетенцій в державі.

Посилання на основну публікацію