Поділ і взаємодія гілок влади в Чехії

Ст. 2 конституції встановлює поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову. Законодавча влада представлена ​​двопалатним парламентом – Палатою депутатів і Сенатом, виконавча – президентом і урядом, судова – судами різних рівнів.

Відмінною рисою поділу і взаємодії гілок влади в Чехії є наявність у парламенту значних можливостей впливу на виконавчу гілку влади. Кандидати в президенти Чехії номінуються депутатами нижньої палати або сенаторами і обираються на спільній сесії обох палат. Таким чином, вибори президента тісно пов’язані з розстановкою політичних сил в парламенті: правляча коаліція має безпосередню можливість просування власного кандидата в президенти. Нижня палата є органом, якому безпосередньо підзвітний уряд країни.

Палата депутатів впливає на склад уряду. Президент пропонує кандидатуру прем’єр-міністра, який в свою чергу визначає склад уряду. Кандидатура прем’єр-міністра і новий кабінет міністрів повинні отримати схвалення парламенту (ст. 68, п. 2). У разі відмови нижньої палати президент може повторити цю процедуру. Повторну відмову парламенту схвалити кандидатуру прем’єр-міністра і склад уряду зобов’язує президента призначити прем’єр-міністра відповідно до пропозиції голови Палати депутатів (ст. 68, п. 4). Палата депутатів може ініціювати винесення вотуму недовіри уряду на вимогу не менше 50 депутатів. У разі винесення вотуму недовіри уряд повинен піти у відставку (ст. 72). Питання про довіру з боку Палати депутатів може поставити і сам уряд (ст. 71).

Верхня палата парламенту має повноваження підтвердження кандидатур суддів Конституційного суду, висунутих президентом.

Президент може розпустити Палату депутатів, наступних випадках: якщо Палата депутатів не висловлює довіри уряду, сформованому прем’єр-міністром, кандидатура якого була запропонована головою нижньої палати парламенту; якщо протягом трьох місяців відсутнє рішення Палати депутатів щодо законопроекту, з яким пов’язується питання про довіру уряду; якщо засідання палати не проводяться довше передбаченого часу або якщо під час регулярної сесії в протягом трьох місяців відсутній кворум (ст. 35).

Посилання на основну публікацію