Поділ і взаємодія гілок влади у Данії

За формою правління Данія є конституційною монархією. Політична система країни реалізує принцип поділу влади і містить механізми, що запобігають як надмірну концентрацію влади в руках монарха, так і надмірні повноваження парламенту.

Ст. 3 конституції говорить, що законодавча влада здійснюється спільно монархом і фолькетингом. Виконавча влада здійснюється монархом. Судова влада здійснюється органами правосуддя. Якщо престолонаслідника немає і престол стає вакантним, фолькетинг обирає монарха і визначає подальший порядок престолонаслідування (ст. 9).

Призначається монархом уряд несе відповідальність і перед ним, і перед парламентом. Фолькетинг може винести будь-якому члену ради міністрів вотум недовіри, після чого міністр зобов’язаний покинути свій пост. Якщо фолькетинг виносить вотум недовіри прем’єр-міністру, останній звертається з проханням про відставку уряду – за умови, що ні оголошуються нові вибори фолькетинга.

Монарх має право законодавчої ініціативи і право вето, але фактично не використовує останнім. Згідно ст. 32 п. 2, монарх може в будь-який час видати указ про проведення нових виборів, в результаті яких сформується новий склад фолькетинга. Указ про проведення нових виборів не може видаватися в період між формуванням нового уряду і поданням прем’єр-міністра Фолькетінгу. Прем’єр-міністр вирішує питання про проведення дострокових виборів (ст. 32 п. 3).

За роки існування парламентаризму в Данії склалася стійка практика, коли рада міністрів формується тією партією або коаліцією партій, яка має більшість місць в фолькетингу, а втручання монарха в політичний процес зводиться до мінімуму. Таким чином, в інституційному устрої датської політичної системи упор робиться на співпрацю законодавчої та виконавчої влади.

Посилання на основну публікацію