Північний Льодовитий океан і антарктичні води

Найбільш північні і самі південні окраїни Світового океану – найбільш суворі і найменш освоєні простору, хоча вони здавна приваблюють увагу людства. Полярні води і льоди протягом багатьох століть були неприступними для мореплавання. Лише в XX ст., І особливо в його другій половині, в результаті науково- технічної революції були досягнуті значні успіхи у вивченні багатств північних і південних полярних районів Світового океану та прилеглої до них суші. Нині тут тривають інтенсивні науково- прикладні дослідження, і розвивається активна господарська діяльність різних країн.

Північний Льодовитий океан розташований навколо Північного полюса і обмежений берегами Євразії та Північної Америки. Площа його – 14,75 млн. км2, середня глибина – 1225 м, максимальна – 5527 м, об’єм води – 18,07 млн. км3 (за деякими даними – 16,7 млн. км3). Перша назва на західноєвропейських картах XVII в. – Гіперборейський океан (від імені Борея – грецького бога північного вітру). Російські мореплавці називали океан по- різному: Студене море, Льодовите море, Північний океан і т. д. Свою сучасну назву океан отримав на початку XIX в. Північним Льодовитим океаном його назвав адмірал Ф. П. Літке – відомий мореплавець і дослідник Арктики. У 1845 р. ця назва затвердило Лондонське королівське географічне товариство.

Північний Льодовитий океан відрізняється від інших океанів цілим рядом специфічних властивостей: своєрідністю географічного положення в околополюсной регіоні; негативним радіаційним балансом в зимове півріччя; сумарним річним потоком тепла з негативним знаком, в результаті чого температура на поверхні нижче, ніж на глибині; наявністю крижаного покриву; невеликий річний сумою опадів над океаном, яка, однак, перевищує випаровування; наявністю значної площі шельфу, кліматичним єдністю і т. д.

Специфічною особливістю Льодовитого океану є його велика відособленість. На значному протязі він оточений сушею і має обмежений зв’язок із Світовим океаном. Тільки на заході Льодовитий океан з’єднується з Атлантичним. Але і між ними на дні є підняття – пороги, які перешкоджають глибинного водообмену між океанами.

На сході вузький (82 км) і невеликий (глибина 40-50 м) Берингову протоку ще більше ускладнює водообмін з Тихим океаном. За найбільш поширеною думкою, Північний Льодовитий океан можна розділити по хребту Ломоносова на дві частини – Євроазіатську (східний сектор) і Амеразійському (західний сектор).

Океан має 10 морів, велика частина яких розташована в східному секторі – біля берегів Євразії. В акваторії океану багато великих островів і архіпелагів: Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Нова Земля, Північна Земля, Шпіцберген, Новосибірські, Земля Франца Йосипа та ін

Посилання на основну публікацію