Перу — географічне положення, клімат і пам’ятки

Перу – це країна, розташована в Південній Америці. Вона сусідить з Чилі і Бразилією. Ця земля вабить до себе туристів з усього світу, включаючи навіть найдосвідченіших мандрівників.

У чому секрет? Тут, в Перу, заховано незліченну кількість скарбів, залишених стародавніми цивілізаціями. Крім того, це одна з небагатьох держав, де збереглася багата екосистема, що містить в собі майже третину відомих вченим рослин і тварин.

Природа і географічне положення

Перу знаходиться на західному березі материка. Держава межує з п’ятьма країнами: Еквадором, Колумбією, Бразилією, Болівією і Чилі. Із заходу земля омивається Тихим океаном. Держава має значну площу-третю за величиною в Південній Америці.

Територію Перу можна умовно розділити на три кліматичні регіони:

  • Сьєрра;
  • Монтанья.

Уздовж Тихого океану простягаються пустелі, найбільші і відомі серед яких виділяються Сечура і Атакама. Регіон Коста унікальний тим, що при посушливому кліматі тут зберігається досить висока вологість. Флора мізерна, в окремих місцях можна спостерігати спільноти рослин-ксерофітів.

При русі по карті від океану на схід (регіону Сьєрра) рельєф змінюється з пустельного на гірський. Найвища точка країни-гора під назвою Уараскан, що досягає у висоту понад 6 км. Таких вершин в Перу понад 30 штук. Клімат в регіоні різноманітний і безпосередньо залежить від висоти поверхні над рівнем моря. Зустрічаються і плато, і каньйони, і долини.

У Східній Монтаньї рельєф стає більш плоским. Тут розташовується велика кількість тропічних лісів, що простягаються уздовж Амазонки. Часто йдуть дощі. Флора і фауна різноманітні: зустрічаються рідкісні, ендемічні види. У національному парку можна поспостерігати за тим, як живуть мавпи, лемури, Ягуари, різноманітні змії і риби. Також цікаво, що на Сході досі мешкають стародавні племена, які не контактують з цивілізацією і ведуть відокремлений спосіб життя.

Клімат Перу

На заході країни царює тропічний клімат, а ближче до Сходу він змінюється на субекваторіальний. У пустельних районах Перу за рік випадає вкрай мала кількість опадів — від 10 до 50 мм. При цьому там досить часто стоїть похмура і вітряна погода, адже біля берега протікає холодна Перуанська течія. Найспекотніше тут буває в лютому, коли денна температура підіймається до 36 градусів за Цельсієм. Найнижчі в липні-17-19 градусів.

У горах температура знижується, на висоті понад 4 км навіть влітку спостерігаються заморозки. У червні-серпні вона тут не підіймається вище 18 градусів. Взимку температури коливаються від 19 до 21 градуса. У порівнянні з пустельною кістою тут досить дощитиме: у східній частині Анд за рік випадає до 2000 мм опадів.

Найспекотніша і волога частина – Монтанья. Вона найбільше приваблює туристів, адже навіть вночі температура тут не опускається нижче 20 градусів. Можна сміливо насолоджуватися прогулянками по нічному місту. У жарку пору року вдень температура підіймається до 34 градусів, в холодну — до 30. А ще тут дуже волого: за рік випадає близько 3800 мм опадів в середньому.

Вважається, що перші поселення в західній частині Південної Америки з’явилися в 10 столітті до нашої ери. Стародавні займалися землеробством і полюванням. Пізніше люди стали об’єднуватися у великі поселення. Так з’явилися:

  • Чавін;
  • Наска;
  • Тіаунако;
  • Інки.

Останнім вдалося створити цілу імперію, яка подарувала світу величезну архітектурну і культурну спадщину.

У 15 столітті на материк прибули іспанські завойовники. Війна з місцевим населенням призвела до того, що міць імперії почала згасати. Правителя інків, Атауалиту, стратили, а золото імператора сховали в палацах. Пошуки цих скарбів тривають і донині. Археологи говорять про те, що в майстерності обробки дорогоцінних металів інкам не було рівних. Існує цікава стародавня легенда, що на півночі держави раніше стояв Золотий сад, де все, включаючи рослинність, тварин і людей, було з чистого золота.

У 1533 році іспанці захопили тодішню столицю Перу, Куско, і перейменували її в Ліму. Через 10 років вона стала віце-королівством Іспанії. Аборигени були незадоволені тим, що нові правителі звертають жителів у свою віру, використовують їх в якості дешевої робочої сили і привозять на материк африканських рабів. Це виливалося в численні повстання. У 1820 році з підтримкою Симона Болівара Перу стала незалежною країною.

Сьогодні держава являє собою за формою правління республіку, на чолі якої стоїть президент. Вибори проходять раз на 5 років. До 2002 року країна була поділена на 24 регіони, після до них додався ще один. Зараз в Перу налічується майже 200 провінцій. Столиця не належить до жодної з них і утворює власну провінцію Ліма-Метрополітана.

У плані релігії переважна більшість перуанців відносить себе до послідовників римо-католицького християнства.

Чисельність населення в Перу в даний час налічує 32 495 510 осіб. Економіка країни розвивається стабільно. Перу – один зі світових лідерів з видобутку таких природних ресурсів, як:

  • мідь;
  • срібло;
  • золото.

Мова та валюта

У Перу, як і в будь-якій іншій колишній європейській колонії, говорять багатьма мовами. Дослідники налічують понад 300 діалектів. Вони часто сперечаються, якою мовою говорять в Перу. Найпоширеніша мова – іспанська. Існують регіони, де ще говорять мовою аборигенів — аймара, кечуа. Однак навіть там Іспанська з кожним роком стає все популярнішою.

Значна частина мов жителів високогір’я зараз не використовується. Дві великі мовні сім’ї, кечуа і аймара, поширені в південній частині країни. До інших збережених діалектів древніх індіанців відносять:

  • тупі-гуарані;
  • уаньям;
  • мапуче;
  • панно-такана;
    канела та інші.

Також існують нечисленні групи народів, що спілкуються на ізольованих діалектах, таких як урарина.

Варто відзначити, що в Перу є і громади іноземців, де зберігаються рідні мови. Найбільше таких іммігрантів серед японців і китайців. Досить багато людей, що говорять німецькою мовою, можна зустріти в Андах. Також у відокремлених групах спілкуються італійці, арабо – і хінді – говорять іммігранти.

У Перу рідко використовується англійська мова. Ним володіють в основному співробітники готелів, ресторанів і магазинів у великих провінціях. Туристам, які вирушають в Перу, слід бути готовими до деякого непорозуміння. Краще заздалегідь брати з собою іспанський розмовник. Сучасною грошовою одиницею в країні є сіль. Він дорівнює приблизно 0,3 доларам США за поточним курсом. Поміняти російські гроші на солі в країні складно, тому рекомендується приїжджати в Перу з американськими доларами.

Свята і карнавали

У цій південноамериканській країні святкування тривають цілий рік. Коли в одному регіоні свято закінчується, в сусідньому все тільки починається. Пов’язано така велика кількість веселощів частково з тим, що в країні мирно сусідять культурні звичаї індіанців і європейців.

Перу – країна католицька, тому Великдень тут святкують з особливим шиком. По всіх великих містах проходять масові заходи, спостерігати за якими дуже цікаво. Святкування починається з ходи, на якій вітають Ісуса Христа. Увечері проходить католицька служба. Наступного дня на вулицях тривають святкові процесії.

Важливо для перуанців і Різдво. Місцеві жителі за день до свята влаштовують величезний ярмарок, де можна придбати різні сувеніри. А в день Різдва Христового всі пригощаються індичкою, фруктовим хлібом і гарячим шоколадом. Обов’язковим атрибутом свята, як і в Європі, є прикрашена ялинка. Під нею Перуанські дітлахи знаходять подарунки від Санти.

Місцеві урочистості завжди супроводжуються барвистими карнавалами. Так, свято Пречистої Діви тут триває 18 днів. Протягом усього періоду люди веселяться і розважаються: танцюють, співають, беруть участь в конкурсах. Також в Перу існує незвичайний обряд паломництва в День Снігової зірки. У травні індіанці з усієї країни приїжджають в Колькіпунко, де підіймаються на гору, щоб віддати духам подарунки.

Пам’ятки країни та їх опис
Туризм в державі розвинений досить добре. Адже в Перу є що подивитися: культура, природа, річки, архітектура і стародавні будови нікого не залишать байдужим. Наприклад, в столиці можна погуляти центральними вуличками або заглянути в парк. Історичний центр Ліми – пам’ятка площею у 2 км, розглядати яку можна кілька годин. На затишних вуличках з європейськими фасадами органічно мешкають живі статуї, колоритні магазини і місцеві кафе.

Говорячи про природні пам’ятки та їх особливості, не можна не згадати озеро Тітікака. Це найбільша високогірна водойма, яка дійсно вражає своїми розмірами. Тут можна ближче познайомитися з історією Перу. В околицях озера налічують понад 40 плавучих островів, на яких живуть люди. Тут можна сфотографуватися з аборигенами і придбати унікальні речі від місцевих умільців.

Цікавий факт: найзнаменитіша пам’ятка Перу — Мачу-Пікчу. Це руїни кам’яного міста, де колись процвітала імперія інків. До сих пір залишається загадкою те, як були зведені ці будови. Місто розташоване у важкодоступному гірському районі, будівництво в якому представляється просто неможливим. Інки не тільки побудували Мачу-Пікчу на хребті, але і провели туди водопровід для постачання фермерів і простих жителів водою. Кожен приїжджаючий в Перу турист зобов’язаний поглянути на це диво своїми очима!

Парк Ману-найбільший заповідник країни. Основну його частину займають ліси Амазонії. Там налічується рекордна кількість різних видів птахів, тварин і рослин. Така різноманітність пояснюється тим, що в даному районі зустрічаються кілька типів екосистем, в кожній з яких свої флора і фауна. Парк розділений на три частини-туристичну, заповідну і дослідницьку. Вільно потрапити можна лише в першу зону.

Водоспади Гера, Острів мавп, долина пірамід, стародавні міста — ось лише мала частина пам’яток, які варто відвідати. Краса місцевої природи заворожує. Рекомендується відвідувати знакові місця з екскурсією, оскільки так можна дізнатися набагато більше, ніж в самостійній подорожі.

Посилання на основну публікацію