Перша світова війна для Македонії

У 1912 році спалахнула 1-а Балканська війна, в якій Сербія, Болгарія, Греція і Чорногорія, уклавши союз, виступили проти Туреччини. Союзники досягли успіхів, але перемогли країни не змогли домовитися про розподіл Македонії, що призвело до 2-ї Балканської (або міжсоюзницькій) війні 1913 року. За Бухарестським мирним договором 1913 майже вся Македонія була поділена між Сербією і Грецією. До Сербії відійшла західна і центральна частина Македонії (так звана Вардарська Македонія). Греція отримала південну її частину (Егейська Македонія). За Болгарією, яка зазнала поразки від колишніх союзників, був залишений невеликий Піринський район Македонії.

Болгарія, незадоволена положенням, під час Першої світової війни приєдналася до центральним державам і окупувала частину Вардарской і Егейській Македонії. За Нейіскому договору 1919 року Болгарія була змушена повернути окуповані землі, а також поступитися ряд інших територій Греції і Сербії. В ході послідував обміну населенням між Болгарією і Грецією, а потім – між Грецією і Туреччиною, 72 тисячі чоловік виїхали в Болгарію, і понад 600 тисяч греків були розселені в Егейській Македонії. У 1918 році Вардарська Македонія в складі Сербії стала частиною Королівства сербів, хорватів і словенців. У 1929 році Югославія була поділена на провінції – бановини. Вардарська бановіна зі столицею Скоп’є стала територіально-адміністративної попередницею Республіки Македонії.

Посилання на основну публікацію