Перша Сербська держава

Заселення слов’янами цих земель відноситься до VI-VII століть. У IX столітті один із слов’янських вождів – Властимир – зумів об’єднати під своєю владою роз’єднані племена і став князем першої Сербської держави, яка називалася Рашка. У другій половині IX століття (між 867 і 874 роками) в Рашкі хрестився княжий рід. Широкому поширенню серед сербів християнства за східним обрядом сприяла діяльність учнів Кирила і Мефодія, які вводили зрозуміле народу богослужіння слов’янською мовою. За вплив в сербських землях змагалися Рим і Константинополь. До кінця IX століття Рим домінував в районах, що прилягали до Адріатичного узбережжя, а Візантія – у внутрішніх сербських землях.

Складається сербському державі довелося вести важку боротьбу з Болгарією і Візантією. У X столітті болгарські царі двічі захоплювали Рашку, якій для звільнення від їх влади доводилося звертатися до Візантії. До кінця XI століття Рашка стала частиною Дуклянської держави (Зети). Але вже на початку XII століття Рашка знову потрапила у васальну залежність від Візантії, а Зета увійшла до її складу.

Посилання на основну публікацію