Печери Криму

Крим – дивовижний півострів, унікальне явище земної природи. Теплий клімат, запаморочливі види і ласкаве тепле море, стародавня культура створюють неповторний коктейль, який можна не полюбити.

Таїть у собі Крим і приховані багатства: широкий розвиток вапняків у Кримських горах обумовило розвиток величезної кількості малих і великих печер, дослідження яких не закінчилося і донині.

Крим вже давно є улюбленим місцем відпочинку для багатьох жителів Росії, України, Білорусі. Курортні міста й селища Криму завжди раді прийняти гостей. Одним з найпопулярніших курортних міст є Алушта. Готелі, санаторії та пансіонати пропонують зручний і приємний відпочинок в Алушті.

Нижче наведено опис найвідоміших з печер Криму:

Скельська печера – знаходиться на південному заході Кримського півострова. Відкрита в 1904 році вчителем села Джерельне Федором Кириловим. Ця чудова печера знаходиться в південному схилі масиву Ай-Петрі. Печера залягає в толстослоістих юрських вапняках. Вхід в печеру має вигляд сифонового каналу, круто нахиленого в порожнину, яка утворилася при розширенні тектонічного розлому. Дно порожнини заповнене глибово-уламковим матеріалом потужністю 60 м, в якому є кілька ходом виводять у верхню частину печери. Примітна саме верхня частина, яка складається з декількох залів розділених натіканнями. Тут знаходяться натічні колони. У середній і нижніх частинах печери залягають сортовані водні відкладення: глина, пісок і галька.

Влітку рівень вод печери встановлюється на рівні 45 м від входу. У печері є кілька озер глибиною близько 30 м. Під час паводків рівень вод підвищується, при інтенсивному сніготаненні, на яке накладаються весняні зливи, вода виливається з печери.

Скельська печера оголошена пам’ятником природи в 1947 році, а детально вивчена співробітниками Комплексної карстової експедиції в 1960 році.

Довгий час Скельська печера залишалася дикою і легкодоступною. Від тих часів на стінах печери залишилися графіті. Співробітники Севастопольського лісництва та ялтинські спелеологи повертають печері первозданний вигляд. В даний час досліджено близько 570 м ходів, подальший шлях перепиняють порожнини, заповнені водою.

Посилання на основну публікацію