Озеро Тітікака

Озеро Тітікака – одне з найцікавіших озер в світі. Розташоване між Болівією і Перу на плато Альтіплано, на висоті більш ніж 3800 метрів над рівнем моря, воно є найвисокогірнішим судноплавним озером в світі, а також одним з найбільших озер Південної Америки. Крім того, це озеро – священне місце древніх цивілізацій, з яким пов’язано безліч легенд і міфів зниклих народів.

  • Довжина озера Тітікака – 194 км;
  • Ширина озера Тітікака – 65.

Тітікака харчується талими водами розташованих навколо льодовиків, сюди також впадають близько 300 річок, а витікає лише одна – Десагуадеро, та й та впадає в безстічне озеро Поопо в Болівії.

Походження назви озера Тітікака невідомо. Деякі вважають, що означає воно «Кам’яна пума», оскільки зверху водойма нагадує зображення цієї тварини. Інші переводять Тітікака як «олив’яне поле», на що наштовхує специфічний колір води в озері. Так чи інакше, але у назві з’єдналися слова з мов місцевих народів – кечуа і аймара.

Саме озеро зберігає багато таємниць про древні народи, що зводили тут свої міста. Всього в декількох десятках кілометрах від нього розташоване таємниче місто Тіуанако, на зорі нової ери – найбільше в Центральних Андах. Вважається, що раніше стояло воно на березі озера Тітікака. Крім того, на дні озера виявлені загадкові споруди – значний храм і тераси, вік яких як мінімум 1500 років. Людство задає собі питання, щодо таємничого озера і прилеглих земель:

  • Хто були люди, які побудували все це?
  • Кому поклонялися?
  • Як і для чого зводили свої загадкові храми і піраміди?
  • Чому зникли?

Як спогади про минуле, на озері є власна головна визначна пам’ятка – тут живе індіанський народ уру, представники племені, яке, як вважається, оселилося тут ще до приходу інків. Сьогодні уру втратили свою рідну мову і вірування предків, але продовжують жити так, як жили сотні років тому. Із зростаючої по берегах озера Тітікака тростини вони плетуть цілі острови, де і проходить їхнє життя. У минулі часи плавучі острови служили засобом захисту – завжди можна було відплисти від ворога. У наш час вони перетворилися на основний засіб існування уру – численні туристи, які приїжджають помилуватися красотами озера, раді можливості ближче дізнатися побут племені.

Посилання на основну публікацію