Особливості законодавчої влади Словаччини

Однопалатний Національна рада Словацької Республіки складається з 150 депутатів (ст. 73), які обираються на чотири роки на загальних, рівних, прямих виборах таємним голосуванням (ст. 74).

Згідно ст. 84 конституції, Національна рада має право приймати рішення, якщо присутні більше половини від загального числа депутатів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх депутатів. Для прийняття конституції, внесення в неї змін, прийняття конституційних законів, вираження згоди з міжнародним договором (передбачає передачу частини прав держави ЄС), прийняття постанови про народному голосуванні з питання про відкликання президента, внесення звинувачення на адресу президента і оголошення війни іншій державі потрібно не менше трьох п’ятих голосів від загальної кількості депутатів.

До відання Національної ради належить: прийняття конституції; конституційних та інших законів і контроль за їх дотриманням; прийняття рішення за пропозицією про призначення референдуму; установа законом міністерств та інших органів державного управління; обговорення програмної заяви уряду, контроль за його діяльністю і прийняття рішення про довіру уряду або його членам; затвердження державного бюджету, контроль за його виконанням і затвердження державного звіту про його виконання; обговорення основних питань внутрішньої, міжнародної, економічної, соціальної та іншої політики; прийняття рішень про оголошення війни в разі агресії проти Словацької Республіки або в зв’язку з виконанням зобов’язань, що випливають з міжнародних договорів про спільну оборону проти агресії, і про укладення миру після закінчення війни; вираз згоди на присутність іноземних збройних сил на території держави та ін.

Згідно ст. 87, якщо президент повертає закон із зауваженнями, Національна рада повторно його обговорює і в разі його схвалення такий закон повинен бути оприлюднений (закон вступає в дію в день оприлюднення). Закон підписують президент, голова Національної ради і голова уряду. Якщо Національна рада після повторного обговорення схвалює закон всупереч зауваженням президента, а президент його не підписує, закон оприлюднюється без підпису президента.

Ініціатива про винесення вотуму недовіри уряду або його члена висувається не менше однієї п’ятої від загальної чисельності депутатів. Для винесення вотуму недовіри потрібна згода більше половини депутатів (ст. 88).

Посилання на основну публікацію