Особливості законодавчої влади Молдови

Згідно ст. 60 конституції, парламент є вищим представницьким органом народу Республіки Молдова і єдиною законодавчою владою держави.

Парламент наділений такими основними повноваженнями: приймає закони, постанови та резолюції; призначає референдуми; затверджує основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики держави; здійснює парламентський контроль за виконавчою владою в формах і межах, передбачених конституцією; та ін.

Ст. 72 конституції визначає види законотворчої діяльності вищого законодавчого органу. Зокрема, вказується, що парламент приймає конституційні (закони щодо перегляду конституції), органічні та ординарні (діють в усіх областях суспільних відносин, за винятком областей, регульованих конституційними і органічними законами) закони. У свою чергу, органічним законом регламентуються: виборча система; організація і проведення референдуму; організація і діяльність парламенту; організація і діяльність уряду; організація і діяльність Конституційного суду, Вищої ради магістратури, судових інстанцій, адміністративного суду; організація місцевого управління, території, а також загальний режим місцевої автономії; організація і діяльність політичних партій; порядок створення особливої ​​економічної зони; загальний правовий режим власності та успадкування; загальний режим трудових відносин, професійні спілки та соціальний захист; загальна організація освіти; загальний режим релігійних культів; режим надзвичайного, стану облоги та воєнного стану; правопорушення, покарання і режим відбування покарань; оголошення амністії та помилування; інші області, за якими парламентом визнано за необхідне прийняття органічних законів.

Парламент може прийняти рішення двома третинами голосів обраних депутатів про порушення звинувачення проти президента в разі вчинення ним злочину. Відповідно до закону судовий розгляд входить в компетенцію Вищої судової палати. Президент відсторонюється від посади по праву з дня набрання законної сили обвинувальним вироком.

Прямі президентські вибори в Молдові були скасовані в 2000 році. У 2001 році вперше президент був обраний парламентом. Згідно ст. 78 конституції, кандидат в президенти, який обирається строком на 4 роки, повинен досягти 40-річного віку, прожити в Молдавії не менше 10 років і володіти державною мовою. Обраним вважається кандидат, який набрав 3/5 голосів обраних депутатів. Якщо жоден з кандидатів не набрав необхідної кількості голосів, проводиться другий тур голосування по перших двох кандидатурах, встановленими в порядку убування кількості голосів, отриманих в першому турі. Якщо і в другому турі голосування жоден з кандидатів не набрав необхідної кількості голосів, проводяться повторні вибори. Якщо і після повторних виборів президент не обраний, діючий президент розпускає парламент і призначає дату виборів нового парламенту. Вищеописана процедура повторюється.

Згідно з кодексом про вибори Республіки Молдова, парламент обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному і вільному голосуванні строком на чотири роки. Вибори парламенту проводяться по одному загальнонаціональному виборчому округу, в якому обирається 101 депутат. Виборча система – пропорційна (система д’Ондта).

Для обрання незалежний кандидат повинен набрати не менше 3% голосів (в цілому по країні); партія чи суспільно-політична організація – не менше 4%; блок, що складається з двох або більше партій і / або суспільно-політичних організацій, – не менше 8%.

Згідно ст. 75 кодексу про вибори, право бути обраними депутатами парламенту мають громадяни Республіки Молдова, що володіють виборчим правом, які досягли на день виборів 18 років, які постійно проживають в країні і відповідають вимогам кодексу. Відповідно до закону про місцеве самоврядування (2003 роки), районні ради, сільські та міські ради обираються населенням на прямих виборах, а примара обираються районними радниками.

Посилання на основну публікацію