Особливості законодавчої влади Чехії

Законодавча влада представлена ​​двопалатним парламентом, що складається з Палати депутатів і Сенату.

Згідно ст. 17 Конституції, Палата депутатів складається з 200 депутатів, які обираються строком на 4 роки. Сенат складається з 81 члена, які обираються на 6 років. Сенат оновлюється не одноразово, а частково: вибори, в результаті яких змінюється одна третина складу Сенату, проводяться раз на два роки. Вибори до Палати депутатів здійснюються за пропорційною системою, в Сенат – за мажоритарною (ст. 18). На виборах в Палату депутатів країна ділиться на 14 виборчих округів, які збігаються з адміністративно-територіальним поділом на краю. У Палату депутатів проходять партії, які подолали п’ятивідсотковий бар’єр. Якщо дві партії йдуть на вибори в коаліції, то для них електоральний бар’єр встановлюється на рівні 10%, для коаліції з трьох партій – на рівні 15%.

У країні діє загальне виборче право для громадян старше 18 років. Громадяни мають право бути обраними до Палати депутатів після досягнення 21 року, кандидати на пост сенатора повинні бути старше 40 років.

Палата депутатів і Сенат вибирають з числа своїх депутатів голови та віце-голови. Обидві палати парламенту мають право утворювати на своїй основі профільні комітети і комісії. Палата депутатів має право на проведення парламентських розслідувань. Кожен депутат має можливість інтерпеляції по відношенню до уряду або одному з його членів. Урядовці, щодо яких був зроблений депутатський запит, зобов’язані виступити з відповіддю протягом 30 днів.

Згідно ст. 41, правом висувати законопроект мають депутати, групи депутатів, Сенат, уряд, представницькі органи країв. Проект річного бюджету вноситься урядом і розглядається Палатою депутатів на публічній сесії (ст. 42).

Законопроект спочатку розглядається Палатою депутатів. Після прийняття законопроекту Палатою депутатів він направляється в Сенат (ст. 45). Протягом 30 днів Сенат може або прийняти його, або відхилити, або внести в нього поправки і повернути до Палати депутатів, або прийняти рішення про нерозгляді законопроекту (ст. 46). У разі відхилення Сенатом законопроекту Палата депутатів має можливість подолати вето абсолютною більшістю голосів (ст. 47). Після розгляду в парламенті законопроект буде направлений на підпис президенту. Президент має право повернути прийнятий обома палатами парламенту законопроект зі своїми запереченнями протягом 15 днів після його отримання. В цьому випадку Палата депутатів знову голосує за законопроект, і вето президента вважається подоланим, якщо за законопроект проголосувала абсолютна більшість депутатів нижньої палати парламенту. Закон відхиляється, якщо ця умова не дотримана (ст. 50).

Хоча баланс парламентських повноважень зміщений в сторону нижньої палати, за Сенатом закріплено вельми істотне повноваження: саме по сенатському запитом Конституційний суд розглядає питання про усунення президента з посади (ст. 65).

Посилання на основну публікацію