Особливості законодавчої влади Австрії

Законодавча влада в Австрії представлена ​​двопалатним Федеральними зборами, яке складається з Національної ради і Федеральної ради (бундесрату). Нижня палата парламенту – Національна рада – складається з 183 депутатів, які обираються на загальних виборах за партійними списками (пропорційна виборча система) терміном на 4 роки. Нижня палата парламенту очолюється президентом Національної ради, а також другим і третім президентами. Вони утворюють колегію і по конституції виконують обов’язки федерального президента, коли він не в змозі виконувати свої функції.

64 члена бундесрату представляють 9 федеральних земель пропорційно їх населенню. Вони вибираються законодавчими зборами суб’єктів федерації на 4 або 6 років, в залежності від терміну повноважень кожного з парламентів земель. Президент бундесрату обирається строком на 6 місяців по черзі від кожної землі Австрії.

Австрійське законодавство передбачає проведення спільних засідань Федеральних зборів. Обидві палати парламенту збираються разом для приведення новообраного президента до присяги і для прийняття рішення про оголошення війни. Також спільне засідання парламенту вирішує питання про оголошення референдуму з метою відставки президента.

Основним обов’язком Федеральних зборів є прийняття законопроектів, більша частина яких розробляється урядом Австрії. Кворум для прийняття законопроекту в обох палатах становить 1/3 депутатів (для конституційних і шкільних законів – 2/3). Якщо законом не обумовлені особливі умови, рішення приймаються абсолютною більшістю голосів. Парламент приймає бюджет країни, проект якого розробляє уряд Австрії.

Вибори в усі органи народного представництва в Австрії є загальними, прямими, вільними і рівними при таємному голосуванні. Голосовать мають право громадяни, яким виповнилося 19 років. Конституція передбачає можливість введення обов’язкового голосування на парламентських виборах шляхом прийняття відповідних законів законодавчими зборами земель. Участь у виборах президента є обов’язковим, за неявку без поважної причини (хвороба тощо) покладається грошовий штраф.

Вибори до Національної ради Австрії проходять за пропорційною системою. При цьому кожен виборець голосує за будь-яку партію; далі він може за бажанням відзначити в її партійному списку одного кандидата по земельному і одного з регіонального виборчого округу. Виходить так звана «триступенева» пропорційна система. Другий і третій голос, які називаються «преференційними», визначають, які з кандидатів представлятимуть виграли партії: якщо один кандидат отримав преференційні голоси 1/6 частини виборців, які проголосували за цю партію, то він отримує місце в парламенті. У нижню палату парламенту проходять партії, які перемогли в регіональному виборчому окрузі (округах) або які набрали більше 4% голосів виборців по всій країні. Вибори проходять кожні 4 роки.

Посилання на основну публікацію