Особливості судової влади Норвегії

Судова влада в Норвегії є незалежною. Як і в інших демократичних країнах, до її основних функцій відноситься контроль над виконанням законів, а також спостереження за діяльністю законодавчої та виконавчої влади з метою припинення антиконституційних дій.

Судом вищої інстанції в Норвегії є Верховний суд, який складається з 18 суддів. До його компетенції належить розгляд апеляцій на рішення судів нижчої інстанції як у кримінальних, так і по цивільних справах. Крім того, Верховний суд виносить рішення про відповідність конституції країни прийнятих Стортингом законопроектів. У разі якщо закон, на думку членів Верховного суду, суперечить Основному закону Норвегії, він може бути скасований.

Крім Верховного суду, в судову систему Норвегії входять апеляційні суди (суди другої інстанції), окружні суди, міські та сільські суди, суди по цивільних справах (суди першої інстанції по більшості цивільних справ), арбітражні суди. Територія країни поділена на 6 районів юрисдикції і 15 судових округів.

Конституція передбачає існування в Норвегії спеціалізованого судового органу – Державного суду (Суду імпічменту), який займається виключно справами, «ініційованими одельстінга проти членів Державної ради, Верховного суду або Стортингу, за вчинення ними злочинів під час виконання своїх службових обов’язків» (ст. 86 конституції ).

Відповідно до конституційної поправкою 2007 року членами Державного суду є 5 найбільш високопоставлених суддів зі складу Верховного суду і 6 членів, які призначаються Стортингом. (Раніше весь склад Державного суду призначався лагтінгі.) Кандидатури суддів затверджуються королем за поданням міністерства юстиції. Після 1927 року в Суді імпічменту справи жодного разу не розглядалися.

Посилання на основну публікацію