Особливості розвитку культури на Харківщині

У культурі XX — початку XXІ ст. відбулися зміни тенденцій творчості. На початку XX ст. у сфері художньої творчості — у літературі, архітектурі, живописі, музиці, театрапьному мистецтві — виникає безліч течій, груп, шкіл, які прийнято позначати збірним терміном «модернізм» (модерн — новий). Об’єднував їх насамперед авангардизм— розрив із визнаними нормами та традиціями, бунт проти старих форм не тільки в мистецтві, але й у житті взагалі. Головною цінністю визнається внутрішній світ художника, право без обмежень обирати способи вираження своїх переживань, асоціацій. Другу половину XX ст. в мистецтві визначають як лостмодернізм.

Характерна особливість художнього життя XX ст. полягає в тому, що за своєю популярністю, впливовістю традиційні види мистецтва, і навіть література, відступили й віддали пальму першості кінематографу, який виник наприкінці XIX ст. Уже у XX ст. було відкрито технічні, художні прийоми, які перетворили кіно з атракціону на мистецтво.

Що стосується основної спрямованості української культури XX ст., то однією з її принципових особливостей є визначальна роль політичного чинника. У радянський період українська культура пройшла складний шлях, який поєднував досягнення та втрати, духовні злети й трагедії: національне піднесенні! 1920-х pp., трагедію в роки сталінської диктатури, хрущовську «відлигу», брежнєвський «застій», горбачовську перебудову.

Після здобуття Україною незалежності в 1991 р. почався новий етап розвитку українського суспільства. Україна стала суверенною демократичною державою. Принципово новий статуї у наші дні отримала національна культура. За роки незалежності розширилися культурні контакти з різними країнами. Це сталося завдяки роботі різних міжнародних фондів, можливості поїздок, спільним проектам.

Важлива сторінка в історії української культури належить нашому славетному місту. В історії нашої держави Харків — це перший університет, перший театр, перший часопис, перший художній музей, найстаріші зоопарк, цирк, музичне і художнє училища. У літопис культури й мистецтва вписали свою сторінку театри та філармонія, найбільша державна наукова бібліотека ім. В. Г. Коро-ленка, Державний університет мистецтв ім. І. П, Котляревського, Державна академія культури, Державна академія дизайну і мистецтв, Діяльність закладів культури й мистецтв Харківщини спрямована, насамперед, на відродження і розвиток духовності, збереження і примноження культурних цінностей народу.

Справжньою окрасою національної культури стало сузір’я харківських митців, котрі виявили свій могутній талант і гро-мадянсбку позицію в роки Українського Відродження й надали могутнього імпульсу для подальшого розвитку культури, художніх пошуків та експериментів. Хто з любителів мистецтва в Україні не знає Академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, створеного великим JI. Курбасом під назвою «Березіль»? Ціле сузір’я видатних режисерів і акторів працювало і працює на цій сцені, ставши окрасою не тільки українського, а й світового театрального мистецтва.

Театральне життя. Театральне життя Харкова представлене діяльністю шести державних та близько двадцяти комерційних театрів: академічний театр опери і балету ім. М. В. Лисенка, академічний російський драматичний театр ім. 0. С. Пушкіна, український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, театр музичної комедії, театр юного глядача, театр ляльок ім. В, Афанасьева тощо. Після довготривалої перерви повернувся до відреставрованої будівлі створений у 1933 р. академічний російський драматичний театр ім. О. С. Пушкіна (звання «академічний» було присвоєне йому в 1971 p.). Цей колектив, який нині очолює народний артист України О. Барсегян, є взірцем високої театральної культури. У театрі працюють визнані майстри сцени: народні артисти О. Васильєв, О. Сидоренко, заслужені артисти М. Тягніенко, А, Філіпова та ін.

Театр для дітей та юнацтва — один із найстаріших театрів для дітей, У 1920 р. в приміщенні «для видовищ» було відкрито «Перший Державний театр для дітей» в Україні. У ,4933 р. театр змінив назву на Театр юного глядача. Теперішня назва — Театр для дітей та юнацтва. У різні роки в театрі працювали й працюють відомі майстри сцени — народні артисти України та Росії В, Чайкін, В. Антонов, В. Конкін, 0. Єрмаков та ін. У репертуарі театру 28 спектаклів для глядачів різного віку — від дошкільнят до дорослих: «Муха-Цокотуха» К. Чуковського, «Дванадцять місяців» С. Маршака, «Мауглі» JI. Струмбрі, «За двома зайцями» М. Старицького. Ці спектаклі стали видатними подіями в культурному житті міста та країни.

Державний театр ляльок ім. В. Афанасьева народився в 1939 p., але по-справжньому розквітнув лише через 13 років, коли художнім керівником став Віктор Афанасьев. За ЗО років роботи він зібрав талановиту трупу, яку поповнювали випускники кафедри лялькового театру створеної в Харківському інституті мистецтв. Афанасьев здійснив низку видатних новаторських постановок, серед яких «Чортовий млин» І. Штока — спектакль, який уже 45 років не сходить зі сцени театру. Нині театр є одним із провідних лялько-них театрів України, Відмітною особливістю є те, що 20 спектаклів для дітей доповнено найбільшим в Україні репертуаром вечірніх спектаклів для дорослих. 5 жовтня 1954 р. в театрі було відкрито Музей театральних ляльок.

Музичне мистецтво. У XX ст. Харківщина була одним із провідних регіонів країни в галузі музичного мистецтва. Наша квітуча земля стала колискою для зрощення талановитих композиторів, співців, музичних спілок і гуртів, музичного новаторства. Найпершим джерелом будь-якої творчості завжди вважають народне мистецтво.

Історія слобожанської співацької культури насамперед пов’язана з мистецтвом бандуристів і лірників, які збирали та виконували народні пісні. Найвідомішим серед них був Гнат Хоткевич. Розквіт кобзарського мистецтва закінчився після з’їзду кобзарів у Москві в 1932 р^- коли 240 кращих бандуристів України було відправлено до Сибіру. Відродження бандури в музичних школах та інститутах почалось лише в 1960-ті pp., коли стали з’являтися самодіяльні ансамблі бандуристів при палацах культури.

Основою співацької культури нашого краю є хорове мистецтво, що в усі часи сприймало кращі музичні традиції. Дорослі та дитячі самодіяльні хорові колективи існували в Харкові ще до Великої Вітчизняної війни. У хорі почали свій творчий шлях народна артистка СРСР Євгенія Мірошниченко, заслужена артистка України Олена Соболь, лауреати республіканських конкурсів вокалістів Марина Чиженко, Лідія Величко та ін.

У Харкові в 1932 р. працювали талановиті композитори та музикознавці М. Тіц, Д. Клебанов, А. Штогаренко, Ю. Мейтус та ін., вони утворили першу в Україні харківську організацію Спілки композиторів під керівництвом професора С. Богатирьо-ва. Продовжуючи традиції вітчизняних композиторів, вони шукали свій шлях у мистецтві, закладаючи фундамент харківської композиторської школи. Творчість харківських композиторів відома не тільки в Україні: опера М. Кармінського «Десять днів, що потрясли світ» була поставлена в Празькому національному театрі; балет «Дон Жуан» В. Губаренка з успіхом виконувався в Болгарії; творчість композитора В. Бібіка відома в СІНА, Англії; кінофільми з музикою І. Ковача «Син солдата» та «Революція продовжується» нагороджені премією на Міжнародному фестивалі в Лейпцигу (1962 р.) тощо.

У нашому місті й сьогодні досить жваве музичне життя. Відбуваються численні музичні концерти, проходять міжнародні музичні фестивалі («Моцарт і українська культура», 1991; «Харківські асамблеї», з 1992), конкурси (Міжнародний конкурс юних піаністів Володимира Крайнева, з 1992). Стали традиційними виступи музичних колективів у різних районах нашого міста (у Пасхальну ніч 2009 р. оркестр Харківської філармонії під керівництвом О, Янко дав концерт на ст. метро «Університет». Періодично в парках і скверах міста виступає з концертами народний естрадний оркестр ім. А. Слатіна).

Харківський цирк — один з найбільших в Україні, У Харкові починали свій творчий шлях приборкувач хижаків Ірина Бугрімова, ілюзіоніст Еміль Кіо, сонячний клоун Олег Попов, засновник цирку ведмедів Валентин Філатов і багато інших артистів цирку.

Образотворче мистецтво. Харків — місто, з історією якого міцно переплелися творчі долі багатьох талановитих митців. Діяльність харківської художньої школи — невід’ємна частина мистецького життя слобожанського регіону і країни в цілому. Назавжди увійшли в історію митці, які створили художню славу Харкова, Художня культура на Слобожанщині створювалась протягом століть, досягнувши в XIX ст, значної висоти. Вона представлена іменами багатьох наших земляків, які гідні нашої пам’яті: пейзажисти С, Васильківський, П, Левченко, мариніст М, Ткаченко (XIX ст,), графіки А. Страхов, В. Каверін, В. Кіяш-ко, О. Довгань, монументалісти О. Павленко, І. Падалка, портретист В. Сідляр та ін. (перша половина XX ст.). Популяризації сучасного образотворчого мистецтва сприяє діяльність міської та обласної художніх галерей. Харківська міська художня галерея (вул. Чернишевського, 15) — одна з перших в Україні галерей муніципального статусу, заснована в кінці 1996 p., — входить до складу Асоціації діячів сучасного мистецтва України. Основне коло авторів галереї включає відомих художників Харкова, провідних майстрів українського мистецтва: Иаталію Миронеп-ко, Олега Векленка, Віктора Сидоренка, Олександра Рідного та ін. В активі галереї близько 400 проведених виставок, художніх акцій як на своїй території, так і за її межами.

20 грудня 1999 р. відкрито Харківську обласну художню галерею (пл. Свободи, 5). Сьогодні галерея плідно співпрацю« з професійними художниками і скульпторами всього слобожанського регіону. За час роботи в галереї відбулося близько 150 виставок і презентацій обласного, всеукраїнського та міжнародного значення. Співробітники галереї надають творчу підтримку художньо обдарованим дітям. Кожного року проводяться виставки робіт учнів Харківського художнього ліцею при Харківській державній академії дизайну та мистецтв.

Активну виставкову роботу проводить Харківський художній музей — один з найстаріших музеїв України. Його колекція формувалась більше 200 років і увібрала в себе художні цінності кількох музеїв Харкова. Це унікальне зібрання творів видатних зарубіжних і вітчизняних майстрів XVI-XX ст., серед яких А. Дюрер, П. Шкассо, С. Далі, І. Рєпін, І. Айвазовський, ‘Г. Яблонська і багато інших. Перлиною колекції є знамените історичне полотно І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Щорічно музей організовує понад 40 виставок. Твори :і музейного фонду з успіхом експонувались у Польщі, Японії, США, Німеччині, Росії.

Це цікаво

Ім’я харківської художниці Ніни Вербук занесено до «Книги рекордів Харкова», Серед митців Слобожанщини ще жоден не влаштовував такої кількості (близько 50) персональних виставок, як вона. Роботи багатьох митців стали надбанням колекцій Харківського художнього музею.

Кіномитці-харків’яни. Давні традиції в Харкові має кіно-, мистецтво. У першій половині XX ст. тут було знято кілька кінострічок, у другій половині — понад 20 художніх фільмів. Найвідоміші з них: «Тореадори з Васкжівки» (1965), «Весілля в Малинівці» (1967), «Ад’ютант його превосходительства» (1970), «Як молоді ми були» (1985), «П’ятий ангел» (2004) тощо. Улітку 2008 р. в Харкові знову відбулися зйомки фільму. Па цей раз знімали документальне кіно про всесвітньо відомого фізика, лауреата Нобелевської премії Льва Ландау. У нашому місті пройшла найважливіша частина його життя.

З нашим містом пов’язані, імена відомих акторів Марка Бернеса, Леоніда Бикова, Людмили Гурченко, Наталії Фатєєвої, Олени Яковлевої, Олексія Петренко та багатьох інших режисерів, сценаристів і кіноакторів.

Фізична культура і спорт. У культурному житті Харківщини XX ст. спорт та фізична культура посідають значне місце. Харків’яни вписали найяскравіші сторінки в історію україн ського спорту. Саме з харківського спорту вийшли багато неодноразових чемпіонів Олімпійських ігор, світу та Європи. Серед них вихованець важкоатлетичної школи ХТЗ Л. Жаботинський, рекордсмен з марафонського бігу І. Щербак, віце-чемпіон світу з плавання С. Кравцов та багато інших.

Олімпійський учбово-спортивний центр «Ак варена» протягом багатьох років є центром підготовки спортсменів високого класу, збірних команд як Харківської області, так і України до змагань різного рівня, включаючи чемпіонати Європи, світу, Олімпійські ігри. На водних доріжках басейну було підготовлено таких видатних всесвітньо відомих спортсменів, як чотириразова чемпіонка Олімпійських ігор Яна Клочкова, дворазові переможці олімпіад Денис Силантьев і Сергій Фесенко, чемпіони світу та Європи Олег Лісогор, Ігор Червинський, Ігор Снітко, Катерина Зубков а та багато інших. Крім того, у центрі проводиться величезна робота щодо оздоровлення та навчання плаванню мешканців міста всіх вікових категорій.

Місто ретельно готується до проведення європейської футбольної першості 2012 p., у тому числі готуються й заклади культури. Харків прагне мати у світі імідж справжнього центру великого спорту, фізкультури й самобутньої культури

Розвиток культури Харківщини визначається соціально-економічними процесами, які відбуваються як у світовому масштабі, так і в межах держави. Особливість культури Харківщини виявляється в тому, що вона розвивалась у діалозі культур усіх народів, що мешкають на її території, в умовах їхньої взаємодії та конструктивного взаємовпливу. Саме цей факт став визначальним у становленні Харкова як одного з центрів формування культури країни.

Посилання на основну публікацію