Особливості партійної системи Сирії

Партійна система САР побудована навколо ПАСВ, керівна роль якої закріплена в конституції. Разом з іншими дозволеними партіями ПАСВ становить Прогресивний національний фронт. У Сирії можна спостерігати класичний приклад системи партії-гегемона, роль якої виконує ПАСВ. Незважаючи на все 134 (з 250) місця в Народній раді, що становить 53,6м% (за результатами останніх виборів в 2007 році), ПАСВ є головною політичною силою в країні, яка прагне визначати всю зовнішню і внутрішню політику, представляючи парламенту кандидатуру президента ( є її генеральним секретарем) і політичними шляхами пригнічуючи своїх опонентів. Ще 81 місце отримали формально «незалежні» депутати, а що залишилися 35 (14%) дісталися партіям, що входять в Прогресивний національний фронт.

Крім ПАСВ, в ПНФ входять такі партії:

Сирійська комуністична партія (представлена ​​в ПНФ двома фракціями під керівництвом Багдаш і Ю.Фейсала) – прорадянська партія, створена в 1924 році. Колись СКП була однією з наймогутніших політичних партій, однак під час Об’єднаної Арабської Республіки (ОАР) Сирії і Єгипту (1958-1961 роки) СКП на відміну від ПАСВ відмовилася саморозпуститися і пішла в підпілля, в результаті чого більшість її членів зазнали репресій .

Арабська Соціалістичний Союз – партія, колишня лідируючої в Об’єднаній Арабській Республіці. Створена президентом Єгипту Гамаль Абдель Насером, вона сприяла поширенню соціалістичних і панарабістскіх ідей на Близькому Сході.

Соціалістична юнионистская демократична партія, Арабська Соціалістичний Союз, Рух Арабських Соціалістів, Партія Соціалістів-юніоністів, Сирійська національно-соціальна партія також входять в ПНФ.

Всі інші партії офіційно заборонені і знаходяться поза законом.

Посилання на основну публікацію