Особливості партійної системи Перу

Особливістю сучасної партійної системи Перу є відносно короткий період її існування, так як після падіння диктатури Фухіморі в 2001 році розстановка політичних сил суттєво змінилася. Проте основу системи складають такі «старі» партії, як Апрістська, Народна дія, Християнська народна партія, Об’єднана ліва партія. З’явилася і нова політична сила – рух «Можливе Перу». На політичну сцену почали виходити партії правого і націоналістичного спрямування, наприклад «Національна єдність», «Перуанська націоналістична партія».

Основні партії в Перу:

Перуанська Апрістская партія; заснована в 1924 році в Мексиці як Американський народно-революційний альянс (АПРА) Віктором Раулем Айя-де-ла-Торре, крім короткого періоду 1931-1932 років, до 1945 року перебувала під забороною. У період з 1945 по 1977 роки носила назву «Народна партія», після чого отримала сучасну назву. Спочатку партія займала вкрай ліві позиції, виступала організатором страйків і масових демонстрацій. У 1950-х роках партія перейшла на більш помірні (соціал-демократичні) позиції, після чого з неї вийшла значна частина її членів. На сьогоднішній день все ж це найбільш організована і чисельна партія країни. У неї є молодіжне крило. Партія є членом Комітету Соціалістичного інтернаціоналу по Латинській Америці і Карибському басейні. У 2000-і роки лідер партії – Алан Гарсіа Перес (президент Перу в 1985-1990 роках; 2006-2011 роках). На виборах 2006 року партія отримала 36 місць в парламенті.

Партія «Можливе Перу» створена в 1994 році як лівоцентристська партія, яка виступає за розширення програм соціального забезпечення проти неоліберальної політики президента Фухіморі. До 1999 року отримала сучасну назву і перетворилася в передвиборний блок, який виступив проти диктатури Фухіморі в підтримку ідей демократизації політичного ладу, дотримання прав людини, модернізації економіки та соціально орієнтованого політичного курсу. Засновник партії – Алехандро Толедо, після падіння режиму Фухіморі був обраний президентом (2001-2006 роки), однак проведена ним політика не привела до поліпшення економічної ситуації, і в 2004 році він був звинувачений в підробці підписів перед виборчою кампанією 2000-2001 років. Незважаючи на те що вина Толедо була доведена, Конгрес прийняв рішення не починати проти Толедо процедуру імпічменту, однак партія втратила майже всіх своїх прихильників.

Центристський фронт – передвиборний блок, створений в 2006 році. Складається з декількох правоцентристських партій, найбільшою з яких є Народна дія. Молодшими партнерами по об’єднанню є партії «Ми – це Перу», Національний координаційний центр незалежних кандидатів і ін.

Партія Народна дія заснована в 1956 році. Офіційною ідеологією партії є консервативний лібералізм. Партія була правлячою на початку 1980-х років, але після невдач в економічній сфері втратила популярність і виступала тільки в коаліції з іншими партіями, наприклад з Християнської народної партією. В даний час входить до складу об’єднання Центристський фронт. Є членом Форуму демократичних політичних партій Латинської Америки і Карибського басейну. Лідер – Віктор Андреас Гарсіа Белаунде (син Белаунде Террі – президента Перу в 1962-1968 роках і 1980-1985 роках).

Партія Національна єдність заснована в 2000 році як об’єднання чотирьох християнсько-демократичних партій: Християнської народної партії, «Національної солідарності», «Національного оновлення» і Руху «Радикальні зміни». Перед виборами 2006 року дві останні партії вийшли з блоку. Однак Народнеєдність залишилося третьою за популярністю політичною силою (17 місць в парламенті). У 2002 році кандидат від партії і лідер «Національної солідарності» переміг на виборах мера міста Ліма.

Християнська народна партія створена в 1966 році з фракції Християнсько-демократичної партії, яка виступала за демократичний розвиток Перу.

Союз за майбутнє заснований в 2006 році як об’єднання двох партій, що підтримують колишнього президента Фухіморі: «Зміни-90» і «Нова більшість». Ліберальна партія, яка виступає за дерегулювання і невтручання держави в економіку. На виборах 2006 року партія набрала більше голосів (13 місць в парламенті), ніж партія Толедо «Можливе Перу», яка зіграла ключову роль у поваленні режиму Фухіморі.

Націоналістична партія єдності Перу: «Союз за Перу» і Перуанська націоналістична партія – коаліція двох націоналістичних партій, створена в 2006 році. Лідером коаліції є лідер ПНП Ольянта Умала, який вийшов до другого туру президентських виборів в 2006 році. У тому ж році коаліція отримала перемогу на парламентських виборах (45 місць).

«Національне відновлення» – партія, що представляє інтереси протестантів Перу.

Після виборів 2006 року партії, що пройшли до парламенту, почали об’єднуватися. Так, створили єдине парламентське представництво Центристський фронт, «Можливе Перу», «Національне відновлення» (в сумі 9 місць), після чого вони оголосили про коаліцію Перуанської Апрістської партії.

Активним було формування коаліцій і перед президентськими і парламентськими виборами 2011 року. На підтримку Умали був створений виборчий альянс «Перу перемагає», на підтримку Кейко Фухіморі – альянс «Сила 2011» (на базі однойменного руху Фухіморі і Партії національного оновлення).

Посилання на основну публікацію