Особливості партійної системи Іспанії

Важливий суб’єкт політичного процесу Іспанії – політичні партії та об’єднання. Згідно з конституцією, політичні партії відповідно до принципів політичного плюралізму беруть участь у формуванні та вираженні народної волі і є основним інститутом політичної участі.

В Іспанії склалася плюралістична партійна система, чому в чималому ступені сприяли не тільки історична традиція, а й обрана формула пропорційного голосування за партійними списками на виборах в нижню палату парламенту. Деякі експерти характеризують нинішню партійну систему країни як недосконалу двопартійну з переважанням двох провідних загальнонаціональних при наявності декількох невеликих партій.

Іспанська соціалістична робоча партія (ІСРП) – одна з найстаріших політичних партій країни, була заснована в 1879 році в Мадриді групою колишніх членів іспанської федерації I Інтернаціоналу на чолі з друкарським робітником П. Іглесіасом. З моменту свого виникнення ІСРП трансформувалася з класичної соціалістичної (відмовилася в другій половині 1970-х років від радикальних постулатів марксизму) в сучасну європейську соціал-демократичну реформістську партію. У послефранкістскій період ІСРП успішно бере участь у виборчих кампаніях на місцевому, регіональному та загальнонаціональному рівнях. Сьогодні вона є однією з найбільш «відкритих» і готових до інновацій партій, має широку підтримку в місцевих і автономних спільнотах, налічує в своїх рядах понад 460 тисяч членів. Партія будується за регіонально-федеративного принципу. Її організаційною основою є місцева група з керівним партійним органом – комітетом підприємства. Місцеві групи утворюють провінційне об’єднання на чолі з провінційної виконавчої комісією, а ті в свою чергу – регіональну соціалістичну партію або федерацію автономного співтовариства. Федеральний з’їзд є вищим партійним органом ІСРП. У проміжках між з’їздами вищим керівним органом виступає Федеральний комітет.

Народна партія (НП) є впливовою загальнонаціональної консервативної правоцентристською партією сучасної Іспанії, однією з двох провідних політичних сил країни поряд з ІСРП. Заснована в 1989 році в результаті організаційного оновлення Народного Альянсу, утвореного в свою чергу в 1976 році в результаті злиття кількох неофранкістскіх партій з ініціативи відомого політичного діяча франкізму М. Фрага Ірібарне. Надалі партії вдалося позиціонуватися як правоцентристської, порвала з франкистским минулим, готової до діалогу і компромісів з опонентами. У 1996 і 2000 роках партія здобувала перемогу на загальних парламентських виборах, уряд очолював тодішній лідер НП Х. М. Аснар Лопес. Партія має розгалужену організаційну структуру, численні партійні осередки на муніципальному рівні, об’єднані комітети на провінційному та регіональному рівнях і понад 700 тисяч членів. Вищий партійний орган – з’їзд, який обирає керівний орган партії на період роботи між з’їздами – Національний керівний комітет.

Об’єднані ліві (ОЛ). Дане об’єднання партій комуністичної та лівої республіканської ідеології виникло в 1984 році як виборча коаліція лівих сил, офіційно засновано в 1986 році. До складу ОЛ входять Комуністична партія Іспанії (КПІ), Партія соціалістичного дії, Ліві республіканці, Унітарна кандидатура трудящих. Об’єднання налічує близько 50 тисяч членів. Об’єднуючим центром коаліції є КПІ, утворена в 1920 році і легалізована в 1977 році. Аж до останнього часу коаліцію очолював Г. Льямасареса Тріга (в 2001-2008 роках генеральний секретар КПІ). Результати загальних парламентських, автономних і муніципальних виборів останніх років свідчать про зниження політичного впливу ОЛ в іспанському суспільстві. Невдачу на загальних парламентських виборах 2008 року (лише 2 місця проти колишніх 5 в Конгресі депутатів), ймовірно, слід пояснити тим, що ОД внесла в передвиборну програму 2008 року пропозиція провести в країні в рамках реформи конституції референдум про вибір форми правління, а її лідер Г. Аьямасарес підтримав «план Ібарретче», вважаючи його законним. IX Федеральна асамблея ОЛ, що відбулася в листопаді 2008 року, так і не змогла призначити нового генерального координатора об’єднання, який змінив би на цій посаді пішов у відставку Г. Аьямасареса.

Інші партії в Іспанії: федерація партій помірних націоналістів Каталонії – Конвергенція і союз (КІС), Баскська націоналістична партія (БНП), Канарська коаліція (КК), Галісійська націоналістичний блок (ГНБ), Ліві республіканці Каталонії (Ескерро републікана).

Всього в парламентських виборах 2008 року брали участь понад 10 тисяч кандидатів від 92 партій.

Посилання на основну публікацію