Особливості партійної системи Іраку

До повалення в травні 2003 року режиму Саддама Хусейна в Іраку фактично діяла однопартійна система. Влада в країні належала Партії арабського соціалістичного відродження (БААС), що діяла в Іраку з 1954 року. В даний час ця партія заборонена.

Багатопартійна система в Іраку знаходиться в стадії становлення. Більшість партій являє собою невеликі і нестабільні об’єднання, що формуються під того чи іншого лідера. Можна щодо чітко виділити групи партій, сформованих за релігійною або етнічною ознакою, а також «світські» партії, які претендують на те, що вони представляють всіх іракців.

На що пройшли 15 грудня 2005 року перших виборах до зборів представників брали участь передвиборні об’єднання партій.

Об’єднаний іракський альянс (ОІА). Передвиборче об’єднання 26 переважно шиїтських партій, як радикальних (напр., Об’єднання ас-Садра, «Хізбалла» в Іраку), так і помірних (наприклад, Партія ісламського заклику, Перша демократична партія Іраку). Перед виборами з ОІА вийшла одна з найбільших партій Іраку – Іракський національний конгрес, що не завадило об’єднанню зайняти перше місце на виборах. У березні 2007 року з об’єднання вийшла Партія ісламської чесноти. Виникають розбіжності і з прихильниками ас-Садра.

Хоча духовний лідер шиїтів Іраку Алі ас-Сістані ніколи публічно не висловлювався на підтримку об’єднання, прийнято вважати його «моральним лідером партії», а саме об’єднання неофіційно називають «Списком Сістані».

Партія ісламського заклику (також відома як «Ісламська партія” Даува “») – одна з найбільших шиїтських парт тий Іраку. Заснована в 1958 році Генеральний секретар партії Нурі аль-Малікі є прем’єр-міністром країни.

Вищий ісламський іракський рада (до травня 2007 року – Вища рада ісламської революції в Іраку) – впливова шиїтська партія, вважається, що має зв’язки з Іраном. Заснована в 1982 році. Глава – Абдель Азіз аль-Хакім. Є військове крило – «Організація Бадр» (близько 10 тисяч бойовиків).

Демократично-патріотичний курдський альянс. Об’єднання політичних партій, в яке в різний час входило різну кількість партій, причому не тільки курдських, але і християнських, Ассірії, туркоманскіх і так далі. У 2008 році в альянс входило 8 партій. Найбільшими з них є Демократична партія Курдистану на чолі з Масудом Барзані (заснована в 1946 році, найбільша і найсильніша курдська партія в регіоні, створена для захисту прав і свобод курдів) і Патріотичний союз Курдистану, керована президентом Іраку Джалялем Талабані (заснована в 1975 році, домагається самовизначення курдів, відстоює їх права).

Іракський фронт згоди (ІФП). Засноване в 2005 році об’єднання трьох великих сунітських партій: Загального ради народу Іраку, Ісламської партії Іраку і Ради по організації національного діалогу в Іраку. Лідер – Аднан ад-Дулеймі. Виступає за виведення військ США з Іраку, відновлення збройних сил і скасування всіх обмежень для колишніх членів партії БААС по заняттю державних постів. З серпня 2007 по квітень 2008 року демонстративно не брала участь в роботі коаліційного уряду.

Ісламська партія Іраку – сунітська партія. Заснована в 1960 році, є відгалуженням єгипетської організації «Брати-мусульмани». Лідер – Тарік аль-Хашимі.

Іракський національний список. Світське передвиборче об’єднання, яке позиціонує себе як політичну силу, що представляє інтереси як сунітів, так і шиїтів. Лідер – Айяд Алауї. Учасники: Іракська національна згода, «Іракці» і Народний союз (виступає з комуністичних позицій).

Іракська національна згода – заснована в 1990 році за межами Іраку як партія противників режиму Саддама Хусейна. Лідер – Айяд Алауї.

«Іракці» – заснована в 2005 році. У неї входять як шиїти, так і суніти. Лідер – Газі аль-Явар.

Інші політичні партії, представлені в парламенті. Шиїтські: «Ті, що дотримуються Божественного Послання» (підтримують аль-Садра).

Сунітські: Фронт національного діалогу Іраку.

Курдські: Ісламський союз Курдистану (курдське відділення «Братів-мусульман»),

Світські: Блок за примирення і звільнення (ліберальна партія), Список Мітал аль-алюзій (за створення федерації); що представляють національні та конфесійні меншини: Фронт туркоманов, Список Рафідаін (представляє ассірійців), Рух езидов за реформи і прогрес.

Посилання на основну публікацію