Організація (структура) екосистем

Щоб екосистеми функціонували довго і як єдине ціле, вони повинні мати властивості зв’язування і вивільнення енергії, кругообігом речовин. Екосистема також повинна мати механізми, що дозволяють протистояти зовнішнім впливам.

Існують різні моделі екосистем.
1. Блокова модель екосистеми. Кожна екосистема складається з 2 блоків: біоценоз і біотоп.
Біогеоценоз, по В. Н. Сукачова, включає блоки і ланки. Це поняття, як правило, застосовують до сухопутних системам. У біогеоценозах обов’язково наявність як основної ланки – рослинного співтовариства (луг, степ, болото). Існують екосистеми без рослинного ланки. Наприклад, ті, що формуються на базі розкладаються органічних залишків, трупів тварин. У них достатньо лише присутність зооценозу і микробоценозов.
Кожен біогеоценоз – екосистема, але не кожна екосистема – біогеоценозна.
Біогеоценози та екосистеми розрізняються з тимчасового фактору. Будь біогеоценоз потенційно безсмертний, бо весь час отримує енергію від діяльності рослинних фото-або хемосинтезуючих організмів. А також екосистеми без рослинного ланки, закінчуючи своє існування вивільняють в процесі розкладання субстрату всю міститься в ньому енергію.

2. Видова структура екосистем. Під нею розуміють кількість видів, які утворюють екосистему, і співвідношення їх чисельності. Видова різноманітність обчислюється сотнями і десятками сотень. Воно тим значніше, чим багатша біотоп екосистеми. Найбагатшими за видовим розмаїттям є екосистеми тропічних лісів. Багатство видів залежить і від віку екосистем. У сформованих екосистемах зазвичай виділяється один або 2 – 3 види явно переважаючих за чисельністю особин. Види, які явно переважають за чисельністю особин, – домінантні (від лат. Dom-inans – «панівний»). Також в екосистемах виділяються види – едифікатори (від лат. Aedifica-tor – «будівельник»). Це ті види, які є образователями середовища (ялина в ялиновому лісі поряд з домінантністю має високі едіфікаторние властивості). Видове різноманіття – важлива властивість екосистем. Різноманітність забезпечує дублювання її стійкості. Видову структуру використовують для оцінки умов місцезростання по рослинах-індикаторах (лісова зона – кислиця, вона вказує на умови зволоження). За рослинам-едіфікаторам або домінант і рослинам-індикаторам називають екосистеми.

3. Трофическая структура екосистем. Ланцюги живлення. Кожна екосистема включає в себе кілька трофічних (харчових) рівнів. Перший – рослини. Другий – тварини. Останній – мікроорганізми і гриби.

Посилання на основну публікацію