Окорока природи Харківської області

Природоохоронні комплекси — це заповідні території, у яких зберігаються рослини і тварини, типові та унікальні ландшафти, здійснюється моніторинг (спостереження, оцінювання та прогнозування стану) навколишнього природного середовища. До природоохоронних комплексів відносять: природні заповідники, біосферні заповідники, природні національні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Категорії природно-заповідного фонду. Природно-заповідний фонд Харківської області складають природні комплекси іі об’єкти, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність. їх виокремлено на певній території для збереження природного різноманіття ландшафтів, генофонду тваринного та рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу, забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Природно-заповідний фонд Харківської області є складовою ішціональної системи природно-заповідного фонду України. Він нключає 220 територій та об’єктів загальною площею 52 943,9 га, що становить 1,69 % від усієї площі Харківщини. Серед територій та об’єктів переважають заказники — 70 % (ландшафтні, гідрологічні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, загальногеологічні). Крім того, курортні та лікувально-оздоровчі території займають 1200,0 га, території рекреаційного призначення — 4400,0 га, водно-болотні угіддя — (Ж 550,0 га, полезахисні та інші захисні насадження — 103 015,0 га.

Розміщення заповідних територій у районах області є нерівномірним: від 23,14 % у Печенізькому районі до 0,03 % у Шевченківському.

Національний природний парк є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення, що створюється для збереження, відтворення та ефективного використання природних комплексів та обєктів, що мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. На території національних парків встановлюють диференційований режим щодо їх охорони: заповідна зона, зона регульованої рекреації, зона стаціонарної рекреації, господарська зона.

На регіональні ландшафтні парки покладають виконання таких завдань: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об єктів; створення умов для ефективного туризму, відпочинку, інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з дотриманням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів.

Заказниками оголошують природні території, на яких за обмеженого використання природних ресурсів зберігають та відтворюють природні ксмппекси чи їх окремі компоненти,

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва — це найвизначніші та найцінніші зразки паркового будівництва, які використовують в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.

Характеристика основних природоохоронних об’єктів. За-

альнозоологічні заказники загальнодержавного значення «Бур-уцький» та «Катеринівський» створено в 1977 р. для охорони :оселень реліктового виду тварин — бабака, що збереглися на ілянках яружно-балкової системи із залишками цілинної степової рослинності, представленої чагарниковими та справжніми різнотравно-типчаково-ковиловими степами з фрагментами рідкісних угруповань.

Бурлуцький державний заказник — це розгалужена систе-іа балок та яруг, які тягнуться від селища Великий Бурлук до . Катеринівки. Сюди входять два окремих степових урочища ‘тепове та Копанки з характерною для цілинних степів рослинныстю.

Катеринівський державний заказник, розташований між елами Катеринівка та Рогозяна, має площу 527 га і включає тепове яружно-балкове урочище Мізерне.

На території заказників заборонено всі види полювання, ри-іальство, заготівлю або знищення рослин, які складають кор-юву базу бабаків, будь-яку господарську діяльність, що може нашкодити взятим під охорону тваринам.

Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вовчанський» розташований на крейдових відслоненнях крутого правого берега річки Вовча. До його складу входять сім невеликих ділянок унікальної крейдової та степової рослинності. У заказнику зростають близько 500 видів трав’янистих рослин, 20 видів дерев і чагарників. Серед них значна кількість рідкісних, ендемічних та реліктових видів і видів, яким загрожує зникнення, 20 з них включено до Червоної книги України, близько 30 — до Червоного списку флори Харківської області.

Національний природний парк «Гомільшанські ліси» створено у 2004 р. в середній частині долини річки Сіверський Донець на межі Зміївського та Первомайського районів для охорони цінних природних комплексів Лівобережної України та збереження й відновлення наявного біологічного різноманіття. Тут представлено чотири види ландшафтів, 13 типів місцевостей, багато різних типових та рідкісних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України та Зелених списків Харківщини. Багата флора та фауна парку насичена рідкісними видами та видами, що перебувають під загрозою зникнення.

Тут зростають близько 800 видів вищих судинних рослин. Серед них майже 30 видів рослин включено до Червоної книги України, а 70 — до Червоного списку Харківської області. З тваринного світу парку до Європейського Червоного списку відноситься 20 видів, до Червоної книги України — близько 60 видів, до обласного Червоного списку — понад 80.

Національний природний парк « Дворічанський» має площу 3131,2 га земель державної власності.

Метою створення національного природного парку «Дворічанський» є збереження своєрідної крейдяної флори та рослинності в північно-східній частині України. Підставою для внесення території крейдяних відслонень корінного берега річки Оскіл до природно-заповідного фонду України є її унікальність.

Національний природний парк «Слобожанський» ство рено 11 грудня 2009 р. для збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів лісостепової зони. До території національного природного парку «Слобожанський» погоджено включення 5244 га земель.

Формування природоохоронної мережі. Природні території та об’єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему. Вона включає території та об’єкти: природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні тощо.

На Харківщині система природних територій остаточно не сформована. Території різних типів, які є складовими цієї системи, поки що розвиваються кожна окремо. Природно-зановіднии фонд займає площу 52 943,97 га, курортні та лікувально-оздоровчі території — 1200,0 га, території рекреаційного призначення — 4400,0 га, водно-болотні угіддя — 68 550,0 га, полезахисні та інші захисні насадження — 10 3015,0 га.

Це треба знати

Екологічна мережа — єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що визначаються законодавством України та підлягають особливій охороні. Це території та об’єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території й об’єкти інших типів, що є частиною структурних територіальних елементів.

Моніторинг навколишнього середовища. Екологічний моніторинг довкілля є сучасною формою реалізації процесів екологічної діяльності за допомогою засобів інформатизації. Він забезпечує регулярну оцінку та прогнозування стану середовища життєдіяльності суспільства й умов функціонування екосистем для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування.

Це треба знати

Моніторинг навколишнього середовища — комплексна науково-інформаційна система періодичних, безперервних, довгострокових спостережень за станом навколишнього середовища (процесами та явищами).

Основні заходи щодо раціонального використання й охорони навколишнього середовища. Концепція розвитку заповідної справи в області передбачає подальше зростання її суспільного значення та оптимізацію мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду, Для цього треба виконати такі першочергові завдання:

• створення оптимальної мережі природно-заповідного фонду;

• збільшення площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду до 2015 р. в цілому по області до 3,5 % ;

• пріоритетний розвиток групи об’єктів із жорстким режимом заповідності, насамперед багатофункціонального призначення (національних та регіональних ландшафтних парків).

Посилання на основну публікацію