Згідно ст. 1 конституції, Словацька Республіка не пов’язана будь-якої ідеологією або релігією.
У Словаччині відсутні гострі ідеологічні конфлікти, що загрожують стабільності держави. Існуючі політичні інститути дозволяють вирішувати ідеологічні суперечки в правовому полі.
У Словаччині оформилися два ідеологічних напрямки. Перший напрямок поєднує в собі слідування неоліберальних принципам в соціально-економічній сфері з всебічної інтеграцією країни в структури ЄС. Цей напрямок одержав вираження в політиці уряду Мікулаша Дзурінди, яке провело масштабну приватизацію за участю іноземного капіталу і інші радикальні економічні реформи, які сприяли високим темпам економічного зростання, а також забезпечив вступ до ЄС і НАТО. Другий напрямок носить в більшій мірі національно і соціально орієнтований характер і виражається в політиці коаліційного уряду Роберта Фіцо, який ініціював розширення соціальних гарантій і інші реформи в соціал-демократичному дусі і заявив про намір переглянути підсумки приватизації.