Незалежність, плюралізм і реальна роль ЗМІ в суспільстві КНДР

Конституція КНДР гарантує свободу слова і засобів масової інформації, однак на практиці ці права порушуються.

Однією з характерних рис політичного режиму в КНДР є всеосяжна пропаганда, яка здійснюється через розвинену телекомунікаційну мережу. Державою контролюється доступ до альтернативних джерел інформації: радіоприймачі повинні бути налаштовані на певну частоту, на якій проходить державне радіомовлення. Центральне телеграфне агентство Кореї (ЦТАК) постачає газети, радіо і телебачення КНДР внутрішньої і міжнародної інформацією, а також передає її за кордон.

Провідні газети КНДР – «Нодон сінмун» ( «Робітнича газета»), «Мінчжу Чосон» ( «Демократична Корея»), «Пхеньян сінмун» ( «Пхеньянська газета»). Крім періодики, видаються суспільно-політичні, наукові і загальноосвітні журнали. Видаються також журнали, призначені для зарубіжного читача.

У Світовому рейтингу свободи преси за 2008 рік, КНДР займає 172-е місце з 173 (96,5 бала). У рейтингу «Свобода преси 2008», підготовленому Freedom House, КНДР займає 195-е місце з 195 можливих (невільні ЗМІ).

Посилання на основну публікацію