Незалежність, плюралізм і реальна роль ЗМІ в Кореї

Конституція Республіки Корея закріплює право громадян на свободу слова та друку, накладаючи заборону на цензуру щодо засобів масової інформації (ст. 21).

Найбільшими періодичними друкованими виданнями в Республіці Корея газети Чосон ільбо, Тон’а ільбо і Чуна ільбо. Всього в країні видаються більш ста національних і місцевих щоденних газет. Друковані видання можуть відкрито критикувати діяльність уряду, обмеження існують щодо просеверокорейскіх висловлювань в пресі.

Теле- і радіомовлення широко розвинені в Республіці Корея і представлені як державними – Korea Broadcasting System (KBS), Munhwa Broadcasting Corporation (MBC), так і приватними компаніями – Seoul Broadcasting System (SBS). Інтернет-новинні служби користуються великою популярністю в Республіці Корея.

Таким чином, засоби масової інформації в Республіці Корея представлені досить широким спектром друкованих видань, радіостанцій і телевізійних каналів, які мають великий політичний вплив.

У Світовому рейтингу свободи преси (2006) Республіка Корея займає 31-е місце (7,75 бала). Для порівняння: в 2005 році країна перебувала в рейтингу на 34-му місці (7,5 бала), в 2004 – на 48-му місці (11,13 бала).

У рейтингу «Свобода преси 2007», підготовленому Freedom House, Республіка Корея займає 73-е місце з рейтингом в 30 балів і кваліфікується як країна з вільними ЗМІ.

У 2006 році Конституційний Суд Республіки Корея виніс рішення про невідповідність Конституції раніше прийнятого Закону, керуючого гарантіями свободи і функціями газет (січень 2006 року), який підривав інтереси найбільших видань. За даними Freedom House, були випадки прослуховування журналістів секретними службами.

Посилання на основну публікацію