Наука і культура Швейцарії

У країні діє безліч університетів, практично в кожному великому кантоні, найстаріший з них розташований в Базелі (з 1460). Ш. завжди мала репутацію перспективного розробника інноваційних технологій, однак у їх освоєнні вона явно поступається іншим країнам. Для подолання цієї вади був створений спеціальний фонд «Швейцарська мережа інновацій» (SNI – RSI).

В якості основних локомотивів обрані дві відомі Федеральні технологічні вищі школи: у Цюріху (ЕТН) і Лозанні (EPFL). Вони готують близько 18-20 тис. Студентів для роботи на швейцарських високотехнологічних фірмах, а також в Центрі електроніки та мікроелектроніки (CSEM), дослідницької лабораторії IBM (під Цюріхом).
В основу діяльності, наприклад, Федеральної політехнічної вищої школи в Лозанні (EPFL) закладено принцип, згідно з яким «прорив у науці і технології виникає, як правило, на стику традиційних дисциплін». Тому 12 факультетів були об’єднані в 5 більших, при цьому виникло безліч міждисциплінарних центрів. У цій вищій школі навчається близько 5,5 тис. Слухачів, в т.ч. 800 аспірантів-кандидатів, 400 чол. здобувають другу освіту. Викладацький склад – 210 професорів і 2,4 тис. Фахівців, підприємців та адміністраторів (3/4 їх отримують свою основну заробітну плату із зовнішніх джерел). Особливий акцент робиться на медичну інженерію, біотехнологію, цифрове моделювання, системи інформації і телекомунікацій. Ш. покладає великі надії на успішність реалізації такої моделі. За кількістю нобелівських лауреатів на душу населення країна займає 1-е місце в світі.

Серед видатних особистостей, які проживали і творили в Ш., можна виділити насамперед видатних релігійних діячів протестантського спрямування: У.Цвінглі і Ж.Кальвин. Провідним філософом епохи Просвітництва вважається женевец Ж.-Ж.Руссо. Відомий швейцарський архітектор Ж.-Е.Корбюзье залишається знаковою постаттю в сучасному містобудуванні.

Посилання на основну публікацію