Наука і культура Німеччини

Сукупні витрати на НДДКР в Німеччині склали в 2000 49,8 млрд євро (на 11,6% більше, ніж в 1998). При цьому кошти з державних джерел зросли на 2,3% до 15,9 млрд євро, але частка держави постійно скорочується з 1996. Частка ж приватного бізнесу збільшилася з 60,8% в 1996 до 65,5% у 2000 (32,7 млрд євро). Витрати на НДДКР становлять 2,3-2,4% ВВП.

Основні організації у сфері наукових досліджень – Німецьке дослідницьке співтовариство, Товариство ім. Макса Планка (21 інститут), Товариство ім. Фраунгофера (19 інститутів і філій) та ін. – Отримують фінансові кошти і з федеральних, і з земельних джерел.
Однак основне фінансове джерело для наукових досліджень в Німеччині, як і в інших західноєвропейських країнах, – приватний бізнес. У 2000 на фірми довелося 2/3 усіх витрат на НДДКР в Г. В останні роки фірми все більшою мірою реалізують дослідницькі проекти не самостійно, а з партнерами з сфери як бізнесу, так і науки: якщо 15 років тому на фінансування зовнішніх замовлень на НДДКР припадало приблизно 9% відповідних витрат фірм, то зараз більше 14%. Причому особливо виразно ця тенденція виражена у великих компаній. Разом з тим безпосередньо науковим установам дістається тільки 1/6 усіх витрат фірм на НДДКР. Це навіть дещо менше, ніж зарубіжні замовлення німецького бізнесу. Проте замовлення університетам ростуть, і їх обсяг за останні 10 років подвоївся.

Важливе джерело фінансування наукових досліджень – діяльність фондів, ресурси яких утворюються з приватних джерел. Держава створює сприятливі умови для фондів, зокрема, стимулюючи їх за допомогою податкових пільг. Тільки Союз фондів сприяння німецькій науці включає 307 фондів, що фінансуються бізнесом. Причому в цей союз не входять багато великих і діючі самостійно фонди, такі, як Фонд Фольксвагена, Фонд Роберта Боша, Фонд Бертель-Смани, Фонд Кербера идр. 11 фондів фінансуються з коштів федерального бюджету і націлені на надання стипендій для студентів і докторантів.

Роль фінансування НДДКР в рамках ЄС неухильно зростає, однак залишається все ще невеликий. 5-а рамкова програма ЄС з НДР (1999-2003) у своєму розпорядженні загальним бюджетом в розмірі близько 15 млрд євро. Г. щорічно отримує з цих коштів близько 670 млн євро, що становить лише 4% державного фінансування НДДКР. Однак для окремих сфер ця частка істотно вище (біотехнологія – 10%, інформаційні технології – 20%).

У Німеччині діє багатоступенева система шкільної освіти з різними типами навчальних закладів. У 2001/02 навчальному році працювала 41441 загальноосвітня школа (в т.ч. 17175 початкових шкіл, 3465 реальних шкіл і 3168 гімназій). Крім того, є 9755 професійних шкіл. Щоб мати можливість вступити в університет або інший вуз, необхідно свідоцтво про освіту третього ступеня, для чого потрібні навчання протягом 13 (іноді 12) років і здача іспитів.

Німеччина – країна з глибокими університетськими традиціями. Найстаріший німецький університет – Гей-дельбергскій – заснований в 1386. Найбільші університети: Мюнхенський, Берлінський, Кельнський та ін. В 2002/03 навчальному році в Г. діяло 359 вузів, в т.ч. 99 університетів. В даний час починається реформування системи вищої освіти.

Німеччина – країна великої культури з потужними країнами. Імена Г.Шютца, Й.С.Баха, Р.Вагнера, Й. Брамса, Ф. Мендельсона-Бартольді та ін. – У музиці, А.Дюрера, Л.Кранаха, Т.Ріменшнайдера, Е.Л.Кірхнера та ін . – в образотворчому мистецтві, Й. В. Гете, Ф. Шіллера, Г. Гейне, Е.Т.А.Гофмана, Т. Манна та ін. – в літературі мають світову популярність і являють собою явища не тільки німецької, але й світової культури.

Для сучасної Німеччини характерно різноманіття та широке розповсюдження культури. Тут немає централізації культурного життя і культурних цінностей в одному або декількох містах – вони розосереджені буквально по всій країні: поряд з відомими Берліном, Мюнхеном, Веймаром, Дрезденом або Кельном є безліч невеликих, не так широко відомих, але культурно значущих місць: Ротен-бург -про-дер-Таубер, Наумбург, Байройт, Целле, Віттенберг, Шлезвіг і т. д. У 1999 налічувалося 4570 музеїв, причому їх число зростає. У рік на них припадає майже 100 млн відвідувань. Найбільш відомі музеї – Дрезденська картинна галерея, Стара і Нова пінакотеки в Мюнхені, Німецький музей у Мюнхені, Історичний музей в Берліні і багато інших. Чимало також музеїв-палаців (найбільш відомий – Сан-Сусі у Потсдамі) і музеїв-замків.

Чи не менше люблять в Німеччині театр: у сезоні 1999/2000 було 6,1 млн відвідувань опер і балетів, 5,6 млн – драматичних спектаклів, 3 млн – оперет і мюзиклів, 1,2 млн – концертів. У країні понад 1000 наукових і більше 11,3 тис. Громадських бібліотек. Щорічно знімається від 50 до 75 фільмів (з урахуванням спільного виробництва). Р.В.Фасбіндер і Ф.Шлёндорф є режисерами світового рівня.

Якщо композиторські традиції у ФРН підтримувати було майже нікому (можна назвати лише К.Ор-фа і К.Х.Штокхаузена), а в образотворчому мистецтві панували інсталяції (Й.Бойс і послідовники) і абстракціонізм, то розвиток літератури в післявоєнній Німеччині. виявилося більш значущим. Такі великі письменники, як Г.Бёлль, Г.Грасс, З.Ленц, К.Вольф, мають всесвітню популярність. Не можна не згадати і німецьку філософську літературу, традиційно сильну в Г. і впливає на європейський і світовий культурний розвиток (досить назвати таких філософів минулих століть, як І. Кант, І.Г. Фіхте, Г.В.Ф. Гегель, Ф. В. Шеллінг, А. Шопенгауер, Ф. Ніцше та ін.). Ці традиції у ФРН підтримували М. Хайдеггер, К. Ясперс, Т. Адорно, М.Хорк-Хаймер, Ю.Хабермас, Х.-Г.Гадамер. Великий вплив не тільки на професіоналів, а й на суспільне життя в післявоєнний період надали книги економістів В.Ойкена і В.Рёпке.

На культуру з державного та муніципальних бюджетів в 1999 було витрачено 6,9 млрд євро. Велика їх частина (2,9 млрд) спрямовувалася на підтримку театрів, професійних оркестрів і хорів, інших музичних колективів і проведення музичних заходів.

Посилання на основну публікацію