Наука і культура Монголії

Число грамотних людей старше 15 років становить 97,5%, в т.ч. 98% чоловіків і 97,5% жінок. Однак в останні роки число неписьменних росте головним чином через те, що за 10 років переходу до ринкових відносин близько 68 тис. Дітей опинилися поза школою. Якщо в колишні часи безграмотними були в основному сільські жителі, то зараз зростає кількість неписьменних городян. В рамках програми ООН «Загальна грамотність», прийнятої за ініціативою М., розробляються стратегічні плани реалізації до 2015 заходів щодо зміни стандартів і змісту навчання дітей і підлітків, які не володіють грамотою.

М. готується до переходу на 11-річну систему навчання в загальноосвітніх школах. У 2000 в країні було 650-660 шкіл, в 2002 – 700. Загальне число учнів у загальноосвітніх школах в 2002 склало 526 тис. Чол.
З кін. 1990-х рр. загальне число людей з вищою освітою збільшилася на 7,6%, причому лідирують за цим показником жінки, хоча по зайнятості вони поступаються чоловікам.

На кін. 1990-х рр. в М. було 23 НДІ і центру та 8 державних науково-виробничих корпорацій. У системі АН М. працює 9 НДІ. При прем’єр-міністрі створена Національна рада з науки і технологій.

М. – країна давньої, багатої традиціями культури. Монголи мали власну офіційну писемність з часів Чингісхана. Стара писемність є внеском монгольських кочівників у світову цивілізацію. Широко відомі такі літературні пам’ятки, як «Монголин Нууц Тов-ЧОО» («Таємне сказання») (13 ст.), «Цагаан туух» (17 ст.), «Алтан товч» (18 ст.) Та ін., А також пам’ятники буддійської літератури. Багаті традиції мають образотворче мистецтво, музична та театральна культура монголів.

Історичні та культурні пам’ятки в М. охороняються державою. Політика держави спрямована на збереження та відродження культурних традицій народу. Щорічно в М. святкується день народження Чингисхана.

Посилання на основну публікацію