Наука і культура Литви

У початкову школу йдуть діти у віці 7 років і навчаються в ній 3 роки, 5 або 8 років навчання в середній школі (залежно від типу школи). Випускники середніх шкіл можуть надалі навчатися у професійно-технічних або у вищих навчальних закладах. Мова навчання – литовський, але в районах концентрації національних меншин використовуються польську і російську мови. Навчальні заклади в своїй більшості державні, є приватні гімназії, ліцеї, вузи, школи бізнесу.

У 2001-02 навчальному році в Л. налічувалося 2428 навчальних закладів, в т.ч. 42 приватних. У 2261 державному та 19 приватних загальноосвітніх школах навчалося 45,3 тис. Учнів; в 123 професійно-технічних коледжах і училищах (20 приватних) – 44,8 тис. студентів; в 16 вузах (9 приватних) і 19 Універсіті (4 приватних) – 11,6 тис. студентів. Найбільші вузи: Вільнюський університет (заснований в 1579), Університет Вітауса Магнуса (Каунас), Вільнюський технічний університет, Вільнюський педагогічний університет, Каунаський технологічний університет, Каунаська медична академія, Клайпедський університет. В ході реформування вищої освіти була введена двоступенева система, при якій у всіх вузах (крім Вільнюського університету) після 4 років навчання студент отримує ступінь бакалавра, ще через 2 роки – магістра. Науковий ступінь доктора передбачає ще 2 роки навчання в докторантурі та захист наукової праці. У 1994 Л. ратифікувала конвенцію ЮНЕСКО з визнання дипломів і ступенів вищої освіти в Європейському регіоні.
Важливою проблемою литовської науки є недостатня кількість виділюваних бюджетом коштів. Частка витрат на науку у ВВП зменшилася з 1,24% в 1998 до 0,68% в 2001, а число науковців скоротилося до 5130 чол. (У 1998 – 5588 чол.).

Наукові дослідження ведуться у Вільнюському університеті, інших вузах Вільнюса і Каунаса. Литовська академія наук перетворена в персональну, а її інститути стали державними. У країні дві найбільші бібліотеки: Національна ім. Мажвідаса у Вільнюсі та Вільнюського університету. Великі фонди є також в Центральній бібліотеці Литовської академії наук, Каунаського технологічного університету.

Національна культура Л. розвивалася у відносно сприятливих умовах. Відомі пам’ятники литовської культури (14-15 ст.) Написані старослов’янською, латинською та польською мовами. Лише в 16 в. були надруковані перші книги литовською мовою. Класика литовської літератури – поема «Мета» («Пори року») лютеранського пастора Крістійонас Донелайтіса (1714-80) і поема «Анікщчю шілеліс» (Анікщяйскій бор), написана в 1859 А. Баранаускасом (1835-1902). Видатними діячами литовської літератури є поет Ю. Мачюліс (1862-1932), письменник В.Міко-Лайтис-Путінас (1893-1967), поет і драматург Ю.Марцінкявічюс (р. 1930). Відомі твори письменників М.Слуцкіса, Ю.Грушаса, К.Борути, поетів Е.Межелайтіса і Ю.Марцінкявічюса.

Великий внесок у литовський живопис внесли М.К. Чюрльоніс (1875-1911), один з перших модерністів в європейському живописі, графік С. Красаускаса.

Литовське театральне мистецтво досягло високого рівня в 2-й половині 20 ст. (Театр юного глядача, Молодіжний театр і Державний академічний театр опери та балету у Вільнюсі, Паневежский драматичний театр і Каунаський музичний театр). Всесвітню популярність отримав народний ансамбль «Ліетува», Камерний оркестр С.Сондецкіса, Камерний хор Вільнюса «Яуна Музика». Великих успіхів досягла литовська кінематографія. Фільми Литовській кіностудії (режисери В.Жалакявічюс, А.Жебрюнас, М.Гедріс та ін.) Неодноразово удостоювалися премій на міжнародних кінофестивалях. Придбали популярність такі актори, як Д.Баніоніс, Адомайтіса, Ю.Будрайтіс, І.Дапкунайте.

У 1994 р вільнюський Старе місто був включений до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Посилання на основну публікацію