Наука і культура Естонії

На початок 2001/02 навчального року в Е. навчалися в загальноосвітніх школах 207,6 тис. Чол. (26,2% – російською мовою), в професійних навчальних закладах – 29,8 тис. Чол. (35,3%) і в вузах – 60,4 тис. Чол. (11,2%). У сфері отримання професійної та вищої освіти зберігається значна частка державного фінансування. Чисельність студентів вищої школи різко зросла за рахунок платної освіти (як у державних, так і в приватних навчальних закладах).
З 2002 почала діяти нова система фінансування бюджетних місць у вищій освіті. Вона передбачає укладення договорів між Міністерством освіти і вузом на весь номінальний термін бюджетного навчання (аж до закінчення, отримання ступеня магістра або доктора) на певне число місць.

У країні є 6 державних і 8 приватних університетів, 34 вузу. Найбільші і відомі з них: Тартуський університет (заснований в 1632), Талліннський технічний університет, Талліннський педагогічний університет, Естонська сільськогосподарська академія в Тарту, Талліннський університет мистецтв, Естонська музична та художня академії в Таллінні.

Витрати на науку становлять 0,7% ВВП (2001). Провідний науковий центрстрани – Академія наук Е. реорганізована в персональну академію, а її 19 інститутів передані університетам. Великим центром науки є Тартуський університет, де особлива увага приділяється дослідженням у галузі естонської філології та літератури, історії, етнографії та медицини.

З 114 музеїв країни найбільшим є Естонський національний музей, створений в 1909 в Тарту, що має багату колекцію етнографічних матеріалів. У Е. налічується близько 600 бібліотек. Найбільші з них: Бібліотека Тартуського університету, Національна бібліотека в Таллінні і Естонська академічна бібліотека в Таллінні.

Естонська культура формувалася під сильним скандинавським і німецьким впливом. В поч. 19 в. почала зароджуватися естонська література. Видання в 1857-61 Ф.Крейцвальдом національного епосу «Калевіпоег» («Син Калева») стало істотним подією. Поезія отримала розвиток у 2-й пол. 19 в. Найбільшу популярність придбали Л.Койдула (засновниця естонської драматургії), А.Рейнвальд, М.Веске, М.Ундер і Б.Альвер. В поч. 20 в. поет Г. Суйтс очолив культурний рух «Молода Е.», популярність здобули такі поети, як П.Руммо (п’єса «Гра Попелюшки») і Я.Каплінскій.

Найбільшим досягненням прози в 20 в. є п’ятитомний епічний роман А.Таммсааре «Правда і справедливість», написаний у 1926-33. Історичні романи найвідомішого естонського письменника Я.Кросса розкривають моральні проблеми естонського суспільства. Народним письменником Е. є Юхан Смуул (1922-71).

Важливу роль в естонській культурі відіграє фольклор, який є натхненником письменників, художників, скульпторів, музикантів. До числа основоположників естонського національного образотворчого мистецтва можна віднести художника Й. Келера і скульптора А.Вейценберга, естонських графіків Т.Вінта, В.Толлі і М.Лейса. Серед естонських композиторів найбільш відомі Е.Тубін (1905-82), А.Пярта (р. 1935), диригент Н.Ярві (р. 1937)

Естонської традицією є проведення свят пісні (в останні десятиліття число виступаючих досягало 30 тис. Чол., А слухачів і глядачів до 300 тис. Чол.).

У Е. налічується близько 30 великих і малих театрів – державних, муніципальних і приватних (Національний оперний театр «Е.», Державний російський драматичний театр, театр «Ванемуйне» та ін.). Відомі співаки – Георг ОТС (1920-75), Анне Вескі.

Посилання на основну публікацію