Населення Європи – географія

У Європі проживають більше 830 млн. Чоловік. Середня щільність населення – 36 чол. / Км2, але заселена ця частина світла дуже неоднорідне. Так, в Нідерландах і Бельгії щільність населення перевищує 340 чол. / Км2, в Росії – 8, а в Ісландії на тій же площі проживають в середньому троє.

Більше двох третин європейців – городяни. Цей показник – один з найвищих у світі. В економічно розвинених країнах найважливішу роль відіграють гігантські міські агломерації – скупчення міст, об’єднаних господарськими зв’язками і зрощених в єдине ціле. Найбільші з таких агломерацій – Лондонська і Московська – налічують відповідно 13 і 14 млн. Чоловік.

Найбільші народи Європи – росіяни, німці, італійці, французи та англійці. Вже до середини 19 в. багато народів у цій частині світу утворили національні держави. Процес утворення націй у Європі завершився після закінчення Першої світової війни.

У Центральній і Східній Європі переважають слов’янські народи. До південних слов’ян зараховують сербів, болгар, хорватів, словенців. До західних – поляків, чехів і словаків. До східних – росіян, українців і білорусів. У слов’янських народів багато спільного в мовах, духовній культурі, звичаях, традиціях і віруваннях.

Більшість європейців говорять на мовах, що відносяться до індоєвропейської мовної сім’ї (романські, слов’янські і германські мови). На кельтських мовах говорять ірландці, шотландці та валлійці (Великобританія), бретонці (Франція). Угорці, фіни, естонці та саамі пояснюються на мовах уральської сім’ї. До алтайської мовної сім’ї належать мови турків, татар і гагаузів, а жителі острова Мальта користуються діалектом арабської мови.

За релігійними уподобаннями населення Європи досить однорідне: більшість європейців – християни. Християнство, що зародилося в 1 ст. н. е. в Східному Середземномор’ї, поширилося спочатку в межах Римської імперії, а потім і по всій Європі. У Європі представлені всі три головні гілки християнства – католицтво, православ’я і протестантські церкви. Іслам сповідують албанці, частина жителів Болгарії і турки.

Посилання на основну публікацію