Населення та господарське освоєння Європейського Півдня Росії

1. За додатком і карті атласу визначте: а) до якихось мовних сімей відносяться народи Європейського Півдня; б) які народи Європейського Півночі мають свої національно-державні утворення. Знайдіть їх на карті.

а) індо-європейської, північнокавказької, алтайської; картавельской

б) Осетини, балкарці і кабардинці, чеченці, абхази, грузини, дагестанці

2. Які проблеми, пов’язані з національно-державним устроєм району, вам відомі?

Особливість ситуації на Півдні Росії полягає в тому, що в цьому регіоні переплелися, з одного боку, різні зони конфліктогенності, а з іншого – різні типи політичних конфліктів.

Зоною гострої кризової ситуації на Півдні Росії є Чечня, в якій триває військовий конфлікт. Дослідники відзначають, що одним з конфліктогенних чинників у цьому районі є прагнення чеченських лідерів встановити ісламське Етнократична держава, створивши мононаціональну країну під прапором мусульманського фундаменталізму.

Район осетино-інгушського конфлікту експерти відносять до зони потенційно кризової ситуації. Цей конфлікт, на їхню думку, був спровокований прийняттям закону, який проголосив територіальну реабілітацію народів, що постраждали від сталінських репресій. Цей закон прямо підштовхнув до активної дії екстремістські націоналістичні сили з обох сторін.

Потенційно кризової зоною є також Дагестан, особливо Ауховскій район, заселяти чеченцями-аккінцамі. З цього району проживали там лакців і аварцев стали переселяти на нові землі по сусідству з Кумики, що, у свою чергу, порушило настрій проти заняття лакців «кумицька земель». У свою чергу, частина Кумицька населення прагне до адміністративного відокремлення своїй етнічній території. Потенційно кризовим районом є південь Дагестану, де Лезгинську рух «Садвал» активно виступає за возз’єднання двох частин лезгинської народу, розділеного кордонами Російської Федерації та Азербайджану. Цього ж домагаються і лідери ногайського народу, прагнучі до об’єднання всіх ногайських територій, поділених між Дагестаном, Ставропольським краєм і Чечнею.

Посилання на основну публікацію