Населення Північної Америки — особливості та характеристика

Північна Америка  -це континент, чиє населення формувалося в основному через масову міграцію в Новий Світ, що послідувала за відкриттям материка Колумбом. В результаті цих процесів в Північній Америці сформувалися відносно молоді держави і нації, чий вік не перевищує 250 років. Які ж особливості демографії цього континенту?

Загальна характеристика населення

Всього в Північній Америці проживає приблизно 579 млн чол. (за даними 2016 р.). Площа материка становить 24,365 млн кв. км. Таким чином, середня щільність населення становить 23,76 чол/ кв. км. При цьому воно розподілено вкрай нерівномірно. Північні території, що належать Канаді, практично не заселені, також як і Аляска. Мало жителів проживає в пустельних районах, розташованих на заході США і Мексики. У США велика частина населення сконцентрована поблизу атлантичного (східного) і тихоокеанського (західного) узбережжя.

Найбільш заселеними державами Північної Америки є США (325 млн чол.), Мексика (121 млн. чол), Канада (35,7 млн чол.) і Гватемала (14,4 млн чол.). Всього в регіоні, з урахуванням численних острівних держав, налічується 23 країни. Найбільшими містами материка є:

  • Мехіко (столиця Мексики) – 9,1 млн чол.
  • Нью-Йорк (США) – 8,4 млн чол.
  • Лос-Анджелес (США) – 3,9 млн чол.
  • Чикаго (США) – 2,7 млн чол.
  • Торонто (Канада) – 2,6 млн чол.
  • Гавана (столиця Куби) – 2,3 млн чол.

Варто відзначити, що тут наведена чисельність жителів безпосередньо самих міст. Однак ці міста є центрами агломерацій, в яких може проживати (у випадку з Мехіко і Нью-Йорком) понад 20 млн чол. Окремої уваги заслуговує Босваш – це неофіційна назва величезної мегалополіса на сході США, який об’єднує великі міста Бостон, Нью-Йорк, Філадельфія, Балтімор і Вашингтон, а також десятки дрібніших міст. Протяжність Босваша становить 750 км, а живе тут близько 45 млн чол.

Регіональний і культурний поділ Північної Америки

Традиційно на північноамериканському континенті виділяють два великих макрорегіону – власне Північну Америку і Центральну Америку. Лінія розмежування цих регіонів збігається з сучасним американо-мексиканським кордоном. Всі країни, розташовані на південь від неї, і утворюють Центральну Америку. Можна сказати, що по різні сторони цієї межі розташовані два різних світи, які сильно відрізняються своєю історією, культурою, релігією, традиціями і менталітетом. Іноді окремо виділяють острівні держави, розташовані в басейні Карибського моря, але в цілому вони близькі за своїми демографічними особливостями до Центральної Америки.

Можна відзначити, що в цілому рівень життя на півночі континенту вище, ніж на півдні. При цьому народжуваність більше в Центральній Америці. Має місце масова міграція населення з Центральної Америки в США.

Етноси Північної Америки

Корінним населенням континенту є індіанці, а також що живуть на півночі ескімоси і алеути, яких до індіанців традиційно не відносять. Після відкриття Америки європейцями почалася колонізація материка, в ході якої такі держави, як Іспанія, Великобританія і Франція, почали заселяти свої колонії європейським населенням і одночасно боротися з індіанцями. Територія Центральної Америки була здебільшого колонією Іспанії, а більш північні території належали французам і англійцям. У 1776 р. частина британських колоній збунтувалася проти англійського короля і створила власну державу – США, яке продовжувало займатися колонізацією неосвоєних територій.

Європейці жорстоко придушували корінне населення, в результаті чого багато індіанські племена були знищені. Особливо жорстокі були американці, які влаштували в XIX столітті геноцид індіанців. В результаті сьогодні в Мексиці проживає 10,1 млн індіанців (8,3% жителів країни), ще 5,4 млн живуть в Гватемалі (37,7% жителів). У Канаді частка корінного населення дорівнює 3,3 % (1,2 млн осіб), а в США вони становлять лише 0,77% (2,5 млн чол.) від населення країни. Серед індіанських племен США і Канади, які зуміли зберегтися до наших днів, найбільшими є кучини, гурони, ірокези, черокі, чокто, чорноногі, тлінкіти, Апачі, навахо. У Центральній Америці проживають майя, сапотеки, пуренеча, ацтеки, міштеки.

Велика частина європейців, що проживають в Центральній Америка, має іспанське походження. Значна частина населення центральноамериканських держав – це не власне європейці, а метиси, тобто нащадки шлюбів європейців і індіанців. Так, в Мексиці частка метисів оцінюється в 60%, а європейців (тобто умовних «білих») всього 10%.

Ситуація в США і Канаді протилежна. Велика частина населення тут відноситься до європейців, тобто до білих. Частка метисів невисока через винищення індіанців, що призвів до скорочення їх чисельності, а також через расистські попередження в США, внаслідок яких міжрасові шлюби засуджувалися суспільством. Аж до 60-х років XX ст. в США діяли сегрегаційні закони, які сприяли відділенню білих від інших рас.

У США, крім білих і індіанців, висока частка і чорношкірого населення. Це нащадки рабів, що завозилися в новий світ з Африки. Сьогодні їх у США налічується понад 70 млн (21% населення). Якщо говорити про біле населення США, то серед нього переважають американці німецького (48 млн. чол.), ірландського (35 млн.), англійської (26 млн.) та італійського (17 млн) походження.

США є головним центром тяжіння мігрантів на планеті. Сьогодні в країні проживає близько 40 млн осіб, що народилися не в США. В результаті зростає етнічне різноманіття країни, зокрема, збільшується частка азіатського населення.

Мови Північної Америки

У всій Центральній Америці державною мовою є іспанська. Виняток-Беліз і кілька острівних держав Вест-Індії (Гренада, Тринідад і Тобаго), де говорять по-англійськи.

У США і Канаді панує англійська мова. Однак у ряді штатів США (Нью-Мексико, Каліфорнія, Техас, Арізона) активно використовується іспанська. Справа в тому, що раніше ці території були частиною Мексики, проте були захоплені США в ході американо-мексиканської війни 1846-1848 р. При цьому висока частка нелегальних мігрантів, перебираються в США з Мексики. Всього в країні налічується близько 48-55 млн іспаномовних жителів.

У Канаді на сході країни є франкомовна провінція Квебек. Раніше вона була французькою колонією, проте в ході Семирічної війни (1756-1763 Р.) Квебек був захоплений англійцями і в майбутньому увійшов до складу Канади. На сьогодні в Канаді обидві мови, французька та англійська є державними. Прийнято виділяти серед канадців два етносу-англоканадців, що говорять по-англійськи, і франкоканадцев, що використовують французьку мову.

Релігія в Північній Америці

В цілому на континенті домінує християнство. Однак населення Центральної Америки сповідує католицтво, також як і іспаномовні американці. Велика частина англомовних американців і канадців є протестантами. Серед них виділяють так званих євангельських християн (26,3% жителів США) і мейнстрім-протестантів (18,1%). Деякі білі, як і іспаномовні громадяни США, є католиками. Також поширені різні специфічні християнські течія-церкви чорношкірих, мормони, п’ятидесятники, методисти і т. п. Варто відзначити, що США – єдина країна світу, в якій для більшої частини населення віра має велике значення в житті.

У Канаді англомовна більшість дотримується протестантизму, а франкоканадці – католицтва.

Посилання на основну публікацію