Населення Південно-Африканської Республіки (ПАР)

Чисельність населення ПАР перевищує 49 мільйонів чоловік (25-е місце в світі). Для ПАР характерно дуже велика різноманітність серед населяють країну людей як за расовими, так і за національними ознаками.

Більшість населення, близько 80% – це чорношкірі, що належать до різних етнічних груп (зулуси, коса, ндебеле, тсвана, сото та іншим). Також до цієї групи відносяться іммігранти з інших країн Африки (зокрема, Зімбабве та Нігерії).

Біле населення становлять близько 10% і в основному складається з нащадків голландських, французьких, британських і німецьких поселенців, які почали заселяти Південну Африку з кінця 17 століття; іммігрантів з Європи, які прибули в ПАР у ХХ столітті і португальців, що переселилися в ПАР з колишніх португальських колоній в Південній Африці (Анголи і Мозамбіку) після здобуття ними незалежності в середині 1970-х років. Більшість білого населення ПАР проживає у великих містах – Йоганнесбурзі, Дурбані, Порт-Елізабет і Кейптауні. Відсоток білого населення в ПАР найбільш високий серед всіх держав Африки.

“Кольорове” населення складає близько 8% і є змішаною расою, насамперед нащадками ранніх поселенців, їх рабів і корінних народів Південної Африки.

Решта 2% – це переважно “індійці” (азіати), у тому числі нащадки індійських робітників і торговців, що переселилися до Південної Африки в середині 19-го століття.

У сучасній ПАР серйозною проблемою є епідемія СНІДу і високий рівень злочинності, особливо серед чорношкірого населення.

Спостерігається зростання еміграції білого населення з країни та імміграції в ПАР з країн з більш бідній економікою, в першу чергу із Зімбабве.

Читати і писати вміють близько 85% населення ПАР.

Рівень безробіття серед чорношкірого населення у віці 15-65 років становить 28,1%, серед білого – 4,1%.

Середній річний дохід чорного працюючого дорослого становить близько 12 тисяч рандів, білого – близько 65 тисяч рандів.

Досить різноманітні релігійні переконання жителів ПАР. Тут поширені християнство, іслам, буддизм, іудаїзм і, звичайно ж, традиційні африканські релігії.

Найбільші міста ПАР – це Йоганнесбург (населення близько 9 млн. Чоловік), Кейптаун (близько 3,7 млн.), Дурбан (близько 3,2 млн.), Порт-Елізабет (близько 1,6 млн.) І Іст-Лондон (близько 1 млн.)

Мови ПАР

Дуже строкатий національний склад населення ПАР зумовив і дивовижне багатомовність в країні. У ПАР 11 державних мов: англійська, африкаанс, венда, зулу, коса, ндебеле, свати, північний сото, сесото, тсвана і тсонга. Цікаво, що в англійському тексті Конституції ПАР, підписаної президентом Нельсоном Манделою 16 грудня 1996, державні мови названі на самій мові, а не англійською (тобто мова зулу названий isiZulu, а не Zulu). Більшість жителів країни говорять на декількох мовах.

До падіння режиму апартеїду в країні були державними мовами лише англійська та африкаанс. Англійська і сьогодні залишається основною мовою міжнаціонального спілкування і торгівлі. На африкаанс говорить переважна більшість білого і кольорового населення ПАР. Чорні жителі країни воліють спілкуватися на своїх рідних мовах, що відносяться до мовної групи банту, але майже всі з них, особливо міські жителі, розуміють англійську і говорять на ньому.

В останні десятиліття у великих містах з’явився і став дуже популярним серед чорного населення нову мову, Tsotsitaals, суміш африкаанс, зулу та інших африканських мов. Ця мова виріс з жаргону міського дна і став особливо використовуваним серед молоді, так як був своєрідним “мовою протесту”.

У ПАР можна також зустріти національні громади, в яких говорять німецькою, грецькою, португальською, тамільською, арабською, хінді, урду, івритом, санскриті та іншими мовами.

Посилання на основну публікацію