Населення Норвегії

Норвегія відноситься до числа рідконаселенних країн Європи (14 чол. На 1 км2). Найбільш заселена її південно-східна частина – Естланн, де проживає половина населення. Плоскогір’я південній частині майже безлюдні. Вкрай слабо заселена (всього 10% населення) північна частина. Населення збільшується в середньому на 0,5% на рік (за минуле десятиліття), головним чином за рахунок природного приросту. Дитяча смертність низька – 3,98 чол. на 1000 новонароджених (2002). Тривалість життя чоловіків – 75,73 року, жінок – 81,77 року.

Великі міста: Осло, Берген (230 тис. Чол.), Тронхейм (150 тис.), Ставангер (120 тис.), Нарвик (80 тис.), Крістіансанн (72 тис.), Фредрикстад (70 тис.), Драм -мен (55 тис.), Тромсе (60 тис).
Приблизно 97% населення складають норвежці. Національними меншинами є саами (близько 20 тис. Чол.), Квена (норвезькі фіни), датчани і шведи.

Державна мова – норвезький, що відноситься до скандинавської групи германських мов. Існують дві офіційно визнані рівноправними норми літературної – букмол і ландсмол. На букмол видається 90% всієї друкованої продукції та ведеться викладання більш ніж в 80% шкіл.

Офіційною релігією є лютеранство (св. 90% населення).

Посилання на основну публікацію