Населення Німеччини

У західних федеральних землях Німеччини проживає 79% населення, а в східних – 21%. За щільністю населення (231 чол./км2) Німеччина відноситься до найбільш густонаселених країн Європи (4-е місце). Однак населення розподілено по території країни вкрай нерівномірно. Так, в промислових агломераціях Рейну і Руру щільність населення близько 1100 чол./км2, тоді як в Мекленбург-Померанія – 76 чол./км2.

Східні землі заселені не настільки щільно, як західні.

В них знаходиться тільки два великих міста з населенням понад 300 тис. чол. (не рахуючи Берліна).

Більшість населення країни живе в селах і невеликих містах і лише третина населення проживає у великих містах з населенням понад 100 тис. чол.

Природного приросту населення в Німеччині фактично немає: в 1991-2002 роках щорічно помирало більше людей, ніж народжувалося. Так, в 2001 число померлих перевищило число народжених на 94 тис. чол. При цьому в Німеччині  до 2002 знижувалася як народжуваність, так і смертність:

  • у 2001 народилося 734,5 тис. (8,9% 0 проти 9,4% 0 в 1999), а померло 828,5 тис. (10,1 % проти 10,3%);
  • у 2002 народилося 725 тис. дітей, померло 845 тис. чол.,

Що майже на 3% перевищує рівень попереднього року. Від’ємна різниця між народженими і померлими виросла до 120 тис. чол.

Дитяча смертність в Німеччині  невелика – 3,9 чол. на 1000 живонароджених – і продовжує знижуватися.

Однак населення країни не скорочується і навіть трохи зростає внаслідок перевищення імміграції над еміграцією: у 2001 ця різниця склала 275 тис. чол., тоді як у 2000 всього 167 тис. Приплив відбувається за рахунок як іноземців, так і переселенців німецької національності, але перша категорія переважає.

Середня тривалість життя 74,5 року у чоловіків і 80,8 року у жінок (2000).

З 82440000 чол. в кінці 2001 чоловіків було 40270 тисяч чол., жінок – 42,17. Вікова структура населення характеризується звуженням основи (діти та підлітки) і зростаючим числом жителів 65 років і старше (спостерігається різке зменшення населення у віці 55-60 років, що пояснюється падінням народжуваності в період 2-ї світової війни). Частка жителів у віці:

  • до 15 років становила в 2001 15,3%;
  • 15-24 роки – 11,4%;
  • 25-44 роки – 30,4%;
  • 45-64 роки – 25,9%;
  • 65 років і старше – 17,1%.

Частка останньої вікової групи збільшилася порівняно з 1999 на 1%, а першої знизилася на 0,4%.

Національний склад ФРН однорідний, переважна частина населення – німці (не рахуючи тимчасових іммігрантів). У країні є невеликі інтегровані етнічні групи:

  • лужицьких сорбів (нащадки слов’янських племен, 60 тис. чол.);
  • Фризів (12 тис. чол.);
  • датська меншість в Шлезвіг-Гольштейні (більше 50 тис. чол.).

За національною (державною) приналежністю німцями є 75100000 жителів країни (кін. 2001). Чисельність іноземців – 7,3 млн чол. (8,9%), серед яких громадян :

  • Туреччини – 1,95%;
  • Сербії та Чорногорії – 0,63;
  • Італії – 0,62;
  • Греції – 0,36;
  • Польщі – 310000 чол.

Число громадян колишнього СРСР (не рахуючи німецьких переселенців) – трохи більше 50 тис. чол. Більше половини всіх іноземців живе в Німеччині  10 років і більше.

Загальна чисельність іноземців в останні роки залишається відносно стабільною, але нижче максимуму, досягнутого в 1997 (7370000). Якщо в 1980-89 число іноземців збільшилося всього на 393 тис. чол., То в 1989-93 – більш ніж на 2 млн чоловік.

Офіційна мова – німецька. Проте в країні є чимало діалектів:

  • фризький;
  • швабський;
  • баварський;
  • франконський;
  • мекленбургський та ін.

Близько 55 млн чол. вважають себе християнами, з яких приблизно 26,6 млн – протестанти (переважно лютерани) і 26,8 млн – католики. Євангельська церква об’єднує:

  • лютеранські;
  • уніатські;
  • реформовані церкви.

У порівнянні з сер. 1990-х рр. число як протестантів, так і католиків скоротилося приблизно по 1 млн., причому протестанти втратили свою незначну більшість. Більше 1 млн чол. сповідують православну релігію.

Крім того, в Німеччині  проживає 2,6 млн мусульман і 88 тис. прихильників іудаїзму (об’єднаних в єврейські громади), причому на відміну від двох провідних церков, де явно помітне скорочення членів, в останніх спостерігається певний ріст.

Посилання на основну публікацію