1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Географія
  3. Населення країн Європи

Населення країн Європи

У Європі склалася складна демографічна обстановка, яка справляє помітний вплив на соціально-економічний розвиток регіону.

Відомо, що в Європі найнижча народжуваність і найнижчий приріст населення, що відповідає поняттю «демографічна зима». Народжуваність різко скоротилася в другій половині XX століття з 26-28 проміле до 11-13 проміле, а приріст населення скоротився з 16-18 проміле до 2-4. Уповільнення приросту населення в Європі пояснюється рядом причин. Вже згадана ситуація характерна не для всіх європейських країн. Зокрема, висока народжуваність спостерігається в Ірландії, Ісландії, Люксембурзі, Мальті та Македонії. Середній рівень народжуваності зберігається в Австрії, Швейцарії, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Греції, Фінляндії, Франції, Словаччини та Швеції.

З кожним роком зростає число держав з негативним приростом. Різко знизився приріст населення в Болгарії, Хорватії, Латвії, Литві, Україні, Румунії, Естонії, Молдові, Угорщині. У цих країнах в середньому на двох європейських жінок припадає два-три дитини, що і є однією з причин європейської «демографічної зими».

Тривалість життя в Європі досить висока, а коефіцієнт смертності низький. Наприклад, в Європі на 1000 чоловік населення, за даними на 2013 рік, доводилося 12 випадків смертності. Оцінка демографічної ситуації в Європі пояснює сформовану вікову структуру населення, в якій переважають люди похилого віку. Дана ситуація не поширюється на Португалію, Польщу, Грецію, Італію та Албанію, де чисельність людей похилого віку поступається чисельності молодих людей.

У 1999 році на кожну тисячу жителів Європи припадало 11 випадків смертності. Низька народжуваність і низька смертність є однією з причин «старіння» європейського суспільства.

У Німеччині, Швеції, Франції, Бельгії, Нідерландах, Норвегії, Фінляндії та ін. Більше людей похилого віку.

Молодь і люди зрілого віку переважають в складі населення Португалії, Польщі, Греції, Італії, Румунії та Албанії.

Болгарія та Угорщина доклали чимало зусиль за останню чверть століття, щоб переламати демографічну ситуацію. Однак незважаючи на це рівень народжуваності в згаданих країнах продовжує падати. Наприклад, населення Угорщини за 1980-2012 рр. скоротилося на 245 тис. чоловік.

У Румунії з 1000 новонароджених 23 вмирають у віці до одного року, в той час як в середньому по Європі ця цифра становить 5-8 осіб.

Таким чином, існує реальна загроза того, що Європа найближчим часом зіткнеться з серйозною демографічною проблемою.

Європа належить до регіонів, де спостерігається активна міграція населення. Починаючи з епохи Великих географічних відкриттів, населення Європи активно емігрувало в заморські володіння. Протягом XIX століття (1815-1914 рр.) З Європи виїхало приблизно 35-40 млн. Чоловік. Після закінчення Другої світової війни нова хвиля еміграції знову охопила Західну Європу. Перш за все, це відноситься до східноєвропейських країн. Аж до 50-х років XX століття кількість емігрантів перевищувала кількість іммігрантів. В подальшому ситуація докорінно змінилася. В даний час спостерігається наплив іммігрантів в Західну Європу. Якщо на початку 70-х років XX століття зареєстровано 10 млн. Чоловік, то в 90-х роках – 15 млн. Чоловік.

Приплив населення в Європу, на думку фахівців, обумовлений наступними причинами. Високий рівень економічного розвитку привертає до Західної Європи населення країн, що розвиваються. Саме в пошуках високого заробітку сюди спрямовуються багато. Згідно з дослідженнями, іммігранти, як правило, осідають у великих промислових центрах. Наприклад, 37% іммігрантів, з числа що прибувають до Франції, осідають в Парижі; в Брюсселі (Бельгія) – 24%.

Іммігранти відносяться до категорії дешевої (некваліфікованої) робочої сили, зайнятої на будівництві, в гірничодобувній галузі промисловості і т.д. Наприклад, у Франції велика частина (45%) іноземців працює на будівництві; близько 40% – на будівництві доріг. В автомобільній галузі вони складають 15% від загальної чисельності службовців.

Європа, як і Стародавній Схід, є батьківщиною стародавніх міст. Отже, процес урбанізації налічує тисячолітню історію. На початку XX століття Європа має 1/3 міст світу. В даний час в Європі 400 міст, а рівень урбанізації – не менше 80%.

Населення Західної Європи зосереджено в міських агломераціях, за кількістю яких європейські держави шикуються в наступному порядку: Франція – 74; ФРН – 72; Великобританія – 68; Італія – ​​56; Іспанія – 37; Нідерланди – 22; Швеція – 11 і Бельгія – 10.

У найбільшому Лондон-Ліверпульському мегаполісі (Великобританія) проживає 30 млн. чоловік. За часткою міського населення європейські держави займають наступні місця: Монако – 100%; Бельгія – 97,4%; Мальта -94,8%; Сан-Марино – 94,1%; Ісландія – 93,5%; Андорра – 87,6%; Данія – 87,1%; Франція – 85,9%; Фінляндія – 85,4%; Іспанія – 77,6%; Німеччина – 74,0%; Росія – 73,2%; Україна – 69,1%; Польща – 60,9%. Замикає ряд Боснія і Герцеговина – 49,2%.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Autoimmune processes