1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Географія
  3. Населення і політична карта Середньої Азії

Населення і політична карта Середньої Азії

Населення. Корінними жителями Середньої Азії є узбеки, таджики, казахи, киргизи, туркмени, афганці, перси (іранці).

Народи Середньої Азії внесли великий вклад в розвиток світової науки і культури, історію державності і пишаються своїми великими вченими, полководцями, державними діячами. (Кого з таких людей ви знаєте?)

Крім корінного населення, тут проживають росіяни, татари, євреї, українці, башкири, корейці, уйгури, турки і представники інших національностей, які переселилися сюди в різний час. В даний час населення Середньої Азії становить понад 75 млн осіб.

Через географічне розташування Середньої Азії, розташованої здебільшого в пустельній і напівпустельній зонах, населення здавна пристосувалося жити ближче до джерел вод – в долинах і дельтах річок, в оазисах. Життя в умовах природи Середньої Азії виховала ці народи в дусі дружелюбності. Середньоазіатські вчені-мислителі Алішер Навої, Рудакі, Махтумкулі, Абай, Тохтагуль закликали людей жити в дружбі, взаємоповазі та взаємодопомозі. Ці заклики набувають великого значення і в наш час.

Політична карта. Політичною картою називають карту світу або його частин, де вказано розташування держав в певний історичний період. Кордони держав на політичній карті можуть змінюватися в результаті революцій, воєн, державних переворотів і на основі міжнародних угод.

У формуванні політичної карти Середньої Азії протягом двох останніх століть можна виділити кілька етапів.

Перший етап включає в себе епоху, що передувала завоювання Середньої Азії Російською імперією. Тоді на її території існували три великих держави – Кокандское ханство, Хівинське ханство і Бухарський емірат.

Другий етап – це період входження Середньої Азії до складу Російської імперії. На цьому етапі в Середній Азії існували Туркестанское генерал-губернаторство і перетворилися на напівколонії Російської імперії Бухарський емірат і Хівинське ханство.

Третій етап включає в себе дуже короткий проміжок часу – 1917-1922 рр. Тоді було утворено три самостійні держави: Туркестанская (Кокандском) автономія, Бухарская і Хорезмська республіки.

Четвертий етап охоплює 1924-1991 рр. У цей час на території Середньої Азії було утворено п’ять союзних республік: Узбецька, Казахська, Киргизька, Таджицька, Туркменська.

П’ятий етап починається з 1991 року, коли після розпаду Радянського Союзу на території Середньої Азії утворилося п’ять незалежних держав – Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан. Південні околиці Середньої Азії знаходяться в Афганістані та Ірані.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Історія ОАЕ