Національний склад населення України

Головним етносом (етнос – історично сформована, стійка спільність людей) в Україні є українці, вони складають 72,1% населення країни і майже рівномірно розміщені по території. Найменше українців проживає в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській та Одеській областях. Для українського менталітету (менталітет – це характер, особливий стан духовності і психіки) характерні: демократизм, індивідуалізм, тяжіння до особистої незалежності, щедрість, осуд деспотизму.

Культура українського народу має багатовікову історію. Процес формування українського етносу супроводжувався зростанням національної самосвідомості і права на розвиток своєї мови та культури. Сучасна українська літературна мова сформувалася на основі полтавсько-київського прислівники на межі XVIII-XIX століть і в процесі розвитку увібрав в себе діалекти інших районів України.

У духовній культурі українського народу провідне місце належить традицій, обрядів, народної творчості та мистецтва. З давніх часів збереглися такі обряди, як різдвяні колядки, великодні писанки, свято літнього сонцестояння – Івана-Купали, свято врожаю. Сьогодні відроджуються народні традиції, підвищується авторитет національної культури.

Культура і побут українців, маючи багато загальнонаціональних рис, і в наш час зберігають свої територіальні особливості. Тому на території України виділяють етнічні землі:

Галичина – займає сучасну Львівську, Івано-Франківську і більшу частину Тернопільської області. Вперше згадується ця назва в 1140 році.

Волинь – територія Волинської, Рівненської, частини Житомирської та Тернопільської областей.

Наддніпрянщина охоплює територію сучасних Київської, Черкаської, Дніпропетровської, сходу Кіровоградської, заходу Полтавської та Чернігівської областей. Це центр формування української нації та мови.

Поділля – Вінницька, Хмельницька та Тернопільська області. Вперше назва «Поділля» зустрічається в документах XIV століття.

Поліссям називають територію Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей. Тут проживають литвини (північ Чернігівської та Сумської областей) і поліщуки (північ Волинської та Рівненської областей). Слобожанщина розміщена на території Харківської та Луганської областей та прилеглій до них території Сумської, Полтавської, Дніпропетровської та Донецької областей. Культура і побут населення цієї місцевості об’єднують трв-диции українського і російського народів.

Деякі вчені виділяють етнографічну область – Полтавщину.

Специфічні риси культури і побуту зберегло населення Карпат. Є свої особливості в культурі населення Прикарпаття і Закарпаття.

На цій території виділяють Північну Буковину (Чернівецька область), Покутті (рівнинна частина Івано-Фран-ковской області). Тут проживають гуцули (Рахівський район Закарпатської області та східна частина Карпат), бойки – у гірських районах Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей, лемки – у Закарпатській області.

На півдні країни проживають греко-болгари, мадяри, татари.

У наш час окремі регіональні особливості культури та побуту в якійсь мірі зберігаються, хоча поглиблюється процес етнічної консолідації (об’єднання) українського народу.

Посилання на основну публікацію